Увага!
Здобувачі освіти ліцею №16 імені Володимира Козубняка!
Якщо у вас виникли проблеми, яких ви не можете вирішити, ви можете звернутися за допомогою за такими контактами:
Веб-сайт системи Безоплатної правової допомоги за посиланням :
Урядова «гаряча лінія» 1545
Працює цілодобово
Дзвінки на Урядову «гарячу лінію» 1545 з мережі фіксованого зв'язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл для заявників безкоштовні.
Працівник ліцею №16 імені Володимира Козубняка :
Дмитрук Тетяна Володимирівна – практичний психолог ліцею №16 імені Володимира Козубняка.
моб. тел. 067-118-34-81
Дорогі учні та батьки! У зв'язку із війною російської федерації проти України є необхідним надання комплексної допомоги дітям, батьки яких загинули, які постраждали від різних форм насильства та потребують соціальної підтримки, поліпшення соціально-психологічного стану, профілактики вчинення суїцидів та нанесення самоушкоджень, зниження стресових та депресивних станів.
У межах співпраці між Управлінням ювенальної превенції та благодійної організації "Благодійний фонд "ХеппіМайндХелп" створено онлайн-тренажер "Психологічний тренажер для підлітків", який може стати в нагоді дорослим, оскільки містить розділи із вправами для різних вікових категорій.
Рекомендації щодо покращення пам’яті
1. Обовязковою умовою гарного засвоєння є чітке розуміння того, що треба засвоїти. Намагайся виділити логічні та смислові зв’язки елементів матеріалу, який треба опанувати. Виділи головне і другорядне.
2. Велике значення для запам’ятовування має емоційне забарвлення, яке можна надати тому, належить запам’ятати. Краще, якщо це будуть позитивні емоції (допитливість, намагання бути кращим). Це полегшить запам’ятовування.
3. Не шукай можливості навантажити пам'ять і потренуватися в запам’ятовуванні. Намагайся всілякими способами маніпулювати (порівнювати, вирішувати задачі) інформацією, яку треба запам’ятати.
Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?
Перед початком уроку:
• Готуйтеся!
• Ретельно вивчайте матеріал.
• Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.
• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.
• Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.
• Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.
• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.
• Не приходьте на урок з порожнім шлунком.
Під час уроку:
• Уважно прочитайте завдання.
• Розподіліть час на виконання завдання.
• Сядьте зручно.
• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.
• Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.
Рекомендації батькам гіперактивних дітей
1. У своїх стосунках з дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслуговує, підкреслюйте навіть незначні успіхи. Пам’ятайте, що гіперактивні діти ігнорують догани і зауваження, але дуже чутливі до найменшої похвали.
2. Не використовуйте фізичне покарання. Ваші стосунки з дитиною повинні будуватися на довірі, а не на залякуванні. Вона завжди повинна відчувати вашу допомогу і підтримку. Разом вирішуйте труднощі, що виникли.
3. Частіше кажіть «так» виключаючи слова «ні» і « не можна»
1. Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.
2. Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.
3. Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.
4. Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.
5. Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.
6. Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.
7. Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).
8. Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».
9. Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.
10. Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».
11. Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.
12. Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.
13. Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.
14. Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.
15. Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов'язаний з твоїм досвідом, інтересами.
16. Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.
17. Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.
18. Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.
19. Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.
20. Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.
21. Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).
22. Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань.
Рекомендації батькам п’ятикласників
Що таке стрес. Як протидіяти стресу?
Добрий день, шановні учні! Сьогодні ми з вами поговоримо про наш спосіб життя. Постійно ми з вами перебуваємо у стресових ситуаціях. Від самого народження ми зіштовхуємося з перешкодами та труднощами. Життя – дуже динамічне і постійно змінюється. Часто ми не готові до змін. Політичні події, ЗМІ, хвороби негативно впливають на наш психологічний стан. Є події, які ми контролюємо і живемо без напруги. Але є події коли з’являється, щось нове, неясне для нас. Ми втрачаємо контроль, спокій, нервуємося, втрачаємо рівновагу. Саме цей період, коли з’являється нове, і ми до нього ще не адаптувалися, називається стресовим.
В перекладі з англійської «стрес» означає тиск.
Стрес – це стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах.
- Які ж ознаки стресу?
- Як же боротися зі стресом?
Існує безліч методик протидії стресу. Ось деякі з них:
1. Вправа «Розкладаємо по поличкам»
2. Вправа «Дихальна гімнастика»
Дихайте повільно і глибоко. Вдихайте через ліву ніздрю (при цьому праву ніздрю закривайте великим пальцем лівої руки), а видихайте через праву ніздрю (при цьому ліву ніздрю закривайте мізинцем правої руки). Потім вдихайте через праву ніздрю, а видихайте через ліву ніздрю. Дана вправа знімає нервово-психічне напруження, інтегрує ліву і праву півкулі.
3. Якщо ви заплуталися і ніяк не можете знайти виходу, сядьте перед дзеркалом і почніть розповідати вголос. На перший погляд вам здається це дивним, але потім звикнете і прийдете до правильного рішення.
4. Якщо ви на когось розсердилися, то візьміть аркуш паперу і напишіть на ньому все, що ви думаєте про цю людину, а потім зімніть аркуш і викиньте. Після цього ви відчуєте прилив енергії.
5. Якщо вам потрібно розрядитися, то прийміть теплий душ, поплачте під струменем води, поспівайте.
6. Щоб запобігти стресу більше рухайтеся і займайтеся фізкультурою.
7. Висипайтеся. Дуже висока активність і недостатній сон перешкоджають рівновазі вашого організму.
8. Більше смійтеся. Знаходячись у стресовій ситуації поставте собі запитання: «Чи буде це здаватися мені важливим через 5 років»?
9. Малюйте. Малювання не тільки допомагає відволіктися від джерела стресу, але й розвиває стресостійкість.
10. Почніть читати цікаву книжку.
11. Більше мрійте.
12. Пийте теплі напої. Теплі напої в похмурий день дають тілу відчуття тепла.
13. Ліпіть із пластиліну. Під час ліплення ділянка мозку, що відповідає за стресові реакції, стає неактивною, оскільки імпульси активізують інші ділянки мозку.
14. Порахуйте від 100 до 1. Лічба у зворотному порядку не тільки дозволяє відволіктися, а й спряє розвитку концентрації уваги.
15. Слухайте музику. Музика покращує настрій, сприяє здоровому сну, знижує рівень стресу й занепокоєння.
Уява покращує пам'ять, або як запам'ятати найбільше:
Батькам майбутніх п'ятикласників
У п’ятому класі починається новий період у житті дитини. Вона дорослішає, переходить навчатися до середньої школи. Вимоги до навчання змінюються, з'являються нові шкільні предмети.
П’ятий клас – це не тільки новий етап у навчанні, це і новий етап у розвитку особистості.
Поступово змінюється основна діяльність. Головним у житті дитини спілкування, якому діти у цей період присвячують більшість свого вільного часу. Навчання поступово відходить на другий план. Але у п’ятому класі інтерес до навчання зберігається майже у всіх дітей. Тому цей час найкращій для того, щоб навчити дитину вчитися! Для цього необхідно показати дитині, як правильно розподіляти час, відведений на виконання домашніх завдань, навчити виділяти головне під час читання.
У п’ятому класі дитина дуже емоційна, навіть у ставленні до навчальних предметів. Діти із задоволенням беруться за все, що їм до вподоби. Але, зустрівшись з першими труднощами, швидко втрачають зацікавлення у предметі. Емоційність п’ятикласників така висока, що навіть добрі емоції можуть викликати негативну дію.
П’ятикласники дуже активні, багато хочуть зробити, але мало що вміють. Тому необхідно підтримувати їх ініціативність, допомагати у справах.
1. Пам'ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм - постійна зайнятість.
2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.
3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.
Пам'ятай: кожна людина - така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.
4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.
5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм - джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам'ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.
6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам'ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.
7. Людина має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.
8. Будь толерантною особистістю.
Толерантність ( від лат. Tolerans - терплячий) - терпимість до чужих думок і вірувань.
Агресія (від лат. Aggressio - нападаю) - незаконне застосування сили однією людиною.
Майже у кожній школі є психолог. Але не все учні до них ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?
В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи.
В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?
Шкільні психологи відносяться до групи психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.
Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень. Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт та МАН. Досить багато дітей у наших школах цікавить дослідження тем з психології, адже вони пишуть у своїх роботах саме про ті проблеми, які цікавлять власне їх самих. Це дозволяє їм краще розібратися у своїх проблемах та знайти шляхи їх вирішення.
Чи часто зараз учні звертаються за психологічною допомогою?
Виявляється в різних школах по-своєму. В гімназіях, наприклад, учні дуже часто користуються психологічною допомогою. Там знають, хто такий психолог і яким незамінним він може стати у вирішенні їхніх особистих проблем. Ну, а в нашій школі не багато не мало, кожного дня один чи два учня приходять поділитись своїми тривогами, - це вважається нормальним.
Які проблеми зараз найбільше турбують дітей та підлітків?
В основному це ситуації пов’язані з проблемами у сім’ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння - різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов’язково знаходили вихід із складного становища. А часто навіть буває, що після візиту до психолога проблема вже не здавалась такою страшною, адже просто розповівши її, дитина починала краще розбиратись у ситуації та переставала переживати через, як виявлялося, дрібниці.
В яких випадках треба, не боячись, йти просити допомоги у психолога?
Не переживай, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Лише людина, яка об’єктивно зможе оцінити твоє становище, допоможе тобі розібратися. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого хорошого зазвичай не призводить. Це лише може спричинити душевну травму та виникнення комплексів.
Мені, звичайно ж, зрозуміло, що одна стаття не зможе вирішити проблеми, що існують в школі. Але, надіюсь, що все ж таки ті учні, які її прочитали, будуть з більшою повагою ставитись як до психологів, так і до дітей, що їх відвідують.
Міф 1. Якщо в моєї дитини є від мене секрети, отже, вона мені не довіряє.
Антиміф. Дитина, яка нормально розвивається, завжди прагне ствердити своє право на недоторканість приватного життя. При цьому вона почувається власником свого внутрішнього світу. Дорослий, який відчуває особисту територію дитини, незабаром відчує її подяку і повагу.
Міф 2. Не можна хвалити дитину – виросте егоїстом і задавакою.
Антиміф. Педагоги і психологи стверджують: заохочення – найдієвіший виховний метод! Перестаратися можна тільки з нещирими компліментами. Але якщо нагорода заслужена – не бійтеся вручити її героєві!
До уваги батьків!
Агресія – це природна захисна реакція людини на загрозу її інтересам. Але якщо вона завдає шкоди іншим людям, тоді агресія втрачає свій позитив і стає руйнівною. Коли діти починають бійку навіть тоді, коли можуть боронитися словом, то, на думку психологів, за цим криється прихований страх і невпевненість. Такі діти не хочуть завдати шкоди, а свідомо чи несвідомо приховують свій страх і невпевненість за агресією, прагнучи визнання, тому й поводяться брутально. Натомість цим шкодять самі собі, тому що інші діти їх уникають, не хочуть з ними бавитися, товаришувати, що викликає ще більшу агресію у малих забіяк. Виходить замкнуте коло.
Беззаперечність означає дію без заперечень. Чи завжди наші діти виконують усе без заперечень? На щастя, діти не завжди підкоряються нашим наказам чи проханням. “На щастя?!” – обуряться деякі батьки. Батьки часто скаржаться на те, що дитина надто неслухняна, примхлива, рухлива, агресивна тощо. І майже не буває батьків, яких непокоїть слухняність.
Однак, чи завжди слухняність — це добре?
Нечасто, але трапляються абсолютно слухняні діти, які завжди слухаються дорослих. І батькам, і вихователям такі малюки зазвичай подобаються – аякже, з ними ж нема жодних проблем! На перший погляд, дитину, що ніколи не виявляє злості, роздратування, гніву, можна назвати ідеальною. Такі діти виконують домашні обов’язки, чемні у спілкуванні, слухняні з батьками і вихователями.
Розмова з психологом
Батьки знають, яке це складне завдання. Вчиш-вчиш малюка чистити зуби вранці та ввечері, а він, шибеник, щойно лишиш його у ванній самого, тільки й того що намочить зубну щітку. Привчаєш мити руки перед їдою, а нагадувати про це доводиться і першокласнику, і п’ятикласнику.
Звичка — це потреба здійснювати певні дії, чинити саме так, а не інакше. Досягнути розуміння дитиною того, як слід поводитися, значно легше, ніж виховати ЗВИЧКИ гарної поведінки. Наприклад, дитина знає, навіщо треба мити руки і чистити зуби, вміє це робити, проте “забуває”. Тому необхідно виробити у дитини тверду звичку це робити. Але як цього досягти?
Вересень - особливий місяць в житті кожної родини. Багато родин повернулись з відпусток і налаштовують побут до розписаного працею та обов’язками розкладу на цілий рік. В багатьох вересень починається першим днем у дитсадку чи першим шкільним дзвінком... Здається, всі відпочили, все вже готово до праці і школи, але чомусь раз по раз нервуємось, помічаючи, що не все передбачили, організували...
Не хвилюйтесь. Кожен рік в родині, де є дітки, має свої особливості - давайте лиш разом подумаємо, що ще потрібно зробити, на що звернути особливу увагу.
Чому більшість дівчаток малюють принцес? Тому, що вони або почуваються такими принцесами, або ж хочуть бути ними – тобто найгарнішими, найчарівнішими, завжди в центрі уваги. Психологи твердять, що малюнок дитини – один з найточніших джерел інформації про неї. Адже малюнок для дитини є її мовою, якою вона може виразити найпотаємніше - те, що не може (або не хоче!) висловити словами.
Слід мати на увазі, що малюнки дитини починають ”розповідати” про неї з 4, а ще краще з 5 років.
Отже, попросіть дитину 5-10 років намалювати свою сім’ю. Тільки не кажіть кого саме – дитина має це вирішити сама. Нехай малює кольоровими ОЛІВЦЯМИ, а не фломастерами. Якщо у вас вийде непомітно підглянути, в якій послідовності дитина малюватиме персонажів, - розкриєте важливий дитячий секрет. Але пильнуйте, щоб малі хитруни не зауважили вашої цікавості! Бо тоді матимете спотворену інформацію.
Активність – тобто енергійна діяльність. І це чудово, якщо до цього слова не додається префікс „гіпер”, що в перекладі з грецької означає „перевищення норми”. Гіперактивні діти є імпульсивними, неуважними (їх увага постійно відволікається від об’єкту), вони бігають і стрибають, ламають і складають, розкидають і збирають, розвалюють і будують, б’ються, галасують, танцюють, співають - і все це майже одночасно.
Отже, це „рухливі живчики”, „вічні двигуни” – якщо це про ваше чадо, то маєте проблему і повною мірою відчуєте глибоку правду старої приказки: "Який же ти хороший, коли спиш!"
