Освітня діяльність Інклюзивне навчання Загальні правила спілкування з дітьми з особливими освітніми потребами1) Коли ви розмовляєте з дитиною з особливими освітніми потребами, звертайтеся безпосередньо до неї, а не до особи, яка її супроводжує, батьків;
2) При знайомстві цілком природно потиснути руку дитині з особливими освітніми потребами;
3) Навіть ті, кому важко рухати рукою, або ті, хто користується протезом, можуть потиснути руку – праву або ліву, що допустимо;
4) Коли ви зустрічаєтеся з людиною, яка погано або зовсім не бачить, обов’язковоназивайте себе та всіх, хто з вами.
5) Пропонуючи допомогу, почекайте, поки її приймуть, а потім питайте, що і як робити.
6) Звертайтеся до дітей з особливими освітніми потребами по імені, а до підлітків – як до дорослих;
7) Спиратися на чиюсь інвалідну коляску – те ж саме, що спиратися на її власника. Інвалідна коляска – це частина недоторканого простору людини, яка її використовує, зокрема й дитини.
8) Розмовляючи з дитиною, яка зазнає труднощів у спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячі, чекайте, поки вона сама закінчить фразу. Не виправляйте і не договорюйте за неї. Не соромтеся перепитувати, якщо ви не зрозуміли співрозмовника;
9) Коли ви говорите з дитиною, яка користується інвалідною коляскою або милицями, намагайтеся розташуватися так, щоб ваші очі були на одному рівні.
10) Щоб привернути увагу дитини, яка погано чує, помашіть їй рукою або доторкніться до плеча. Дивіться їй прямо в очі й говоріть чітко, але майте на увазі, що не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Розмовляючи з тими, хто може читати по губах, розташуйтеся так, щоб на вас падало світло, і вас було добре видно.
