«Діти ДОЩУ» – ХТО ВОНИ? АБО ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО АУТИЗМ?
2 квітня відзначають Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму. На сьогоднішній день – це є гостра проблема. Поруч із нами ростуть незвичайні діти, їх називають «дітьми дощу»: вони грають з предметами не так, як більшість, вони радіють іншому.
Аутизм (розлади аутистичного спектру (РАС) – це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим та всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Його неможливо вилікувати, проте з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя.
За оцінками ВООЗ, 1 дитина із 160 має будь-який із розладів аутистичного спектру. Американська асоціація Autism Speaks відзначає 1 випадок аутизму на 88 дітей. Загалом у світі таких осіб нараховується 2 мільйони 400 тисяч.
Розлади аутистичного спектру починаються у дитинстві, проте зберігаються у підлітковому і дорослому віці. У більшості випадків ці стани проявляються у перші 5 років життя. Діагностувати ризик розвитку аутизму можна вже в 1,5 річному віці дитини за допомогою спеціального скринінгового тесту. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому. Аутизм у чотири рази частіше вражає хлопчиків, ніж дівчаток. До 6 років мозок дитини активно засвоює інформацію. І якщо намагатися розвивати «дитину дощу» до цього віку зусиллями психологів, арт-терапевтів, логопедів, то з часом таку дитину можна адаптувати до соціального життя.
Хто ж така «дитина дощу»?
На що потрібно звернути увагу батьків?
Порушення мови
Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.
Відсутність емоційного контакту з людьми
В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.
Усамітнення
Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.
Напади агресії
Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30% хворих.
Слабкий інтерес до іграшок
Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.
Стереотипність поведінки, страх змін
Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об'єкти, вертіти щось тощо.
Принципи корекції дитини з РАС
(поради для батьків)
Урахування інтересів та схильностей. Аутизм, симптоми якого відрізняються в кожному конкретному випадку, потребує вибіркового педагогічного підходу. Силоміць змусити складати кубики, якщо дитина грається тільки з м’ячиками, не вдасться. Тому при виборі методики і виду занять враховуйте інтерес дитини, а потім уже «накладайте» на методику. В цьому віці важливо розвивати координацію рухів, дрібну моторику, образне і логічне мислення.
Режим, послідовність, повторення. Тільки регулярні заняття і повторення пройденого матеріалу допоможуть дитині з РАС засвоїти знання і відточити навичку. Якщо нейротиповий малюк, одного разу навчившись надягати шкарпеточки, більше не потребує навчання, то дитині з РАС потрібно повторювати. Також важливим є дотримання розпорядку дня і черговості, адже діти з аутизмом чутливі до змін. Перерви в заняттях часто ведуть до регресії як академічної, так і соціальної. Тому займатися потрібно постійно, не допускаючи пауз.
Контакт. Дитина з РАС як жодна інша потребує спілкування. Не допускати до неї інших дітей – помилка. У дитячому колективі дитина з РАС навчається спілкуватися і взаємодіяти з іншими, закріплювати норми поведінки в суспільстві. Але допускати перевантаження теж не слід, адже кожен потребує періодичного усамітнення. Також дорослим рекомендовано розмовляти з дитиною навіть тоді, коли здається, що та не чує або не реагує на слова. Психолог Наталія Стручек переконана, що для розвитку немає нічого кращого за живе спілкування: «Навіть при перегляді мультика важливо емоційно включатися: проговорювати емоції героїв, жаліти, якщо потрібно. Це формує емпатичні реакції. Я не проти гаджетів та Інтернету, але те, що показують, далеко не завжди відповідає психологічній зрілості дитини. Найчастіше діти бачать насильство, агресію, що сприймається як норма, і в житті межі між грою і реальністю розмиваються. До того ж навіть самі розвивальні програми та відео не провокують мовлення, тому батькам потрібно не тільки контролювати зміст контенту, але і включатися в перегляд.
Фізичний розвиток і харчування. Малюки з аутизмом часто напружені або в них спостерігається зміна стану – від гіперактивності до млявості. Тому важливі регулярні фізичні вправи, які знімають м’язовий тонус і піднімають там, де це потрібно. Наталія Стручек рекомендує максимально «насичувати» сенсорику дитини (давати нюхати, чіпати, мацати, гладити, перекладати) і розвивати тіло (дозволяти лазити, переступати, стрибати, піднімати), адже це поступово приведе до розвитку дрібної моторики, мовлення, шкільних навичок.Для підтримання здоров’я тіла та уникнення традиційних для дітей з РАС алергічних реакцій рекомендовано дієту, яку призначає лікар. Деяким показано відмову від глютену і казеїну, дріжджових продуктів, мінімум цукру. Іншим рекомендовано вживати більше білка, а не налягати на вуглеводи.
Анімалотерапія, або близький контакт із тваринами. Цей метод варто взяти на озброєння батькам, чиїм дітям подобається спілкуватися з тваринами. Спілкування з тваринами радує і, головне, не викликає емоційного напруження, як у випадку з людьми. Такий метод терапії сприяє розвитку емоційного стану та невербальної комунікаці.
Здоров’я батьків. РАС – це не кінець світу, а даність, із якою можна жити. Сьогодні багато можливостей для розвитку дитини – садки і школи для аутистів.Психологи рекомендують батькам дитини з РАС не докоряти собі і не соромитися, навіть якщо навколишні засуджують і не приймають її поведінку. Для неї ви найкращий батько у світі, який робить усе, що може.