Дитина, яка постраждала внаслідок АТО

Діти, які постраждали внаслідок АТО

(діти - переселенці)

   Дітьми, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, вважаються ті, які отримали поранення, контузію, каліцтво; зазнали фізичне, сексуальне, психологічне насилля, були викрадені або незаконно вивезені за межі України; залучалися до участі у воєнізованих чи збройних формуваннях; незаконно утримувалися.

- Хто має право на отримання статусу?
Дитина (зокрема особа, яка під час здійснення АТО/ООС* не досягла 18 років) яка:

– отримала поранення, контузію, каліцтво;

– зазнала фізичного, сексуального насильства;

– була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

– залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

– незаконно утримувалася, зокрема й у полоні;

– зазнала психологічного насильства.

Важливо! Психологічним насильством є моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення, залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих у населеному пункті, що знаходиться на території АТО/ООС її батьків або одного з них – із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них – з числа осіб, визначених пунктом 2 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

   Хто може звернутися для отримання статусу?

– дитина самостійно (з 14 років);

– законний представник дитини (батьки/усиновлювачі);

– родичі дитини (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють;

– представник органу опіки та піклування.

-        Куди необхідно звертатися?

Звертатися з документами слід до служби у справах дітей. 
- Які документи необхідно подати?

– заяву про надання статусу;

– згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”;

– копію свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини (паспорт громадянина України);

– копію документа, що посвідчує особу заявника (якщо дитина звертається не самостійно);
– копію документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, – документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
– копію довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини у населеному пункті, що знаходиться на території АТО/ООС.

   У разі отримання поранення, контузії, каліцтва також подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених Міністерством охорони здоров’я, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення АТО/ООС.

-        Ким надається статус?

Органом опіки та піклування:

-        за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, що знаходиться на території АТО/ООС;

-        за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Пільги для дітей, які постраждали внаслідок АТО:

- Щомісячна грошова допомога;

- Житлова субсидія;

- Право на безкоштовне і пільгове житло;

- Право на земельну ділянку;

- безкоштовне харчування.

У закладах професійно-технічної і вищої освіти:

- Повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

- Пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;

- Соціальної стипендії;

- Безкоштовного забезпечення підручниками;

- Безкоштовного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних і комунальних навчальних закладах;

- Безкоштовного проживання в гуртожитку.