СХВАЛЕНО
на засіданні педагогічної ради від 31.08. 2023 р. протокол № 1
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор Ліцею № 16
ім. В. Козубняка
Оксана ВІХТЮК
Освітня програма
комунального закладу загальної середньої освіти
«Ліцею № 16 імені Володимира Козубняка
Хмельницької міської ради»
на 2023/2024 навчальний рік
Розділ 1
Призначення закладу освіти та засіб реалізації
Ліцей № 16 імені Володимира Козубняка знаходиться у комунальній власності Хмельницької міської ради, є юридичною особою, має рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер.
Ліцей № 16 імені Володимира Козубняка у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Статутом ліцею.
Призначення Ліцей № 16 імені Володимира Козубняка полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону школи, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Основним засобом реалізації призначення закладу освіти є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме
Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на:
- формування в учнів сучасної наукової картини світу;
- виховання працьовитості, любові до природи;
- розвиток в учнів національної самосвідомості;
- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
- формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
- формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.
У навчальному закладі створені та функціонують предметні методичні об’єднання, творчі групи, психологічна та соціальна служба.
Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в школі сприяють система ІСУО та програма «КУРС Школа».
Реалізація освітньої програми школи здійснюється через три рівні освіти:
- початкова освіта тривалістю чотири роки;
- базова середня освіта тривалістю п’ять років;
- профільна середня освіта тривалістю три роки.
Розділ 2
Опис "моделі" випускника школи
Модель випускника Нової української школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.
Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння, отримані учнем, тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.
Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.
Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:
Випускник компетентний у ставленні до життя, реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.
Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.
Випускник базової основної школи володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів, успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.
Випускник старшої школи має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.
Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.
Розділ 3
Цілі та задачі освітнього процесу школи
Метою освітньої програми є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві.
Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст освітньої програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Враховуючи призначення і місце Ліцей № 16 імені Володимира Козубняка в освітньому просторі міста, школа працює над досягненням таких цілей та задач:
1.забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
2.гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
3.створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
4.формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
5.забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;
6.підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсової підготовки.
Розділ 4
Навчальний план та його обґрунтування
Ліцей № 16 імені Володимира Козубняка налічує 47 класів. У школі навчається 1507 учнів. З них у початковій школі – 492 учнів, основній школі - 797 учні, у старшій школі – 218 учнів.
4.1. Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт- суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.
Упродовж навчання у закладі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах – формувальному та підсумковому (рівневому) оцінюванню.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроків, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів:
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-3-х класів - 2590 годин/навчальний рік: для учнів 1-х класів - 805 годин/навчальний рік,: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік
Навчальний план складено:
- для 1-2 класів у відповідності до Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм ( наказ МОН від 08.10.2019року №1272) - Додаток 1;
- для 3-4 класів - Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм ( наказ МОН від 08.10.2019року №1273) - Додаток 2;
Зміст програм має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);
математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;
природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;
технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;
соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо- творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.
Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс
«Навчання грамоти», в 2 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Читання».
Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика».
Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ».
Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу розподіляється наступним чином:
громадянська та історична – 0, 5 години ;
соціальна та здоров’язбережувальна - 0,5 години; природнича – 2 години.
Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології», інформатична - через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу), мистецька галузь - через інтегрований курс «Мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура».
Типовий навчальний план початкової освіти
для класів (груп) з українською мовою навчання
Типовий навчальний план
Назва освітньої галузі Класи |
Кількість годин на рік |
||||
1 кл. |
2 кл. |
3 кл. |
4 кл. |
Разом |
|
Інваріантний складник |
|||||
Мовно-літературна |
315 |
350 |
350 |
350 |
1365 |
Іншомовна |
|||||
Математична |
140 |
140 |
140 |
140 |
560 |
Я досліджую світ (природнича,
громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) |
105 |
105 |
105 |
105 |
420 |
Технологічна |
35 |
70 |
70 |
70 |
245 |
Інформатична |
|||||
Мистецька |
70 |
70 |
70 |
70 |
280 |
Фізкультурна* |
105 |
105 |
105 |
105 |
420 |
Усього |
770 |
840 |
840 |
840 |
3290 |
Варіативний складник |
|||||
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
35 |
35 |
70 |
70 |
210 |
Загальнорічна кількість навчальних годин |
805 |
875 |
910 |
910 |
3500 |
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня |
20/700 |
22/770 |
23/805 |
23/805 |
/3080 |
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
805 |
875 |
910 |
910 |
3500 |
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
Освітня програма для рівня початкової освіти (1-4 класи) Ліцей № 16 імені Володимира Козубняка, що працюють за Проєктом «Інтелект України», розроблена на виконання законів України «Про освіту» (в редакції від 09.08.2019), «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 (редакція від 16.08.2019), відповідно до висновку Державної служби якості освіти України про відповідність освітньої програми початкової школи науково-педагогічного проекту «Інтелект України» вимогам Державного стандарту початкової освіти, лист № 01/01- 23/929 від 06.08.2020 «Щодо результатів експертизи освітньої програми» .
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУ «ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|||
Інваріантна складова |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
6 |
6 |
6 |
6 |
Іноземна мова (англійська) |
2+1 |
3 |
3 |
3 |
|
Математична |
Математика |
3 |
3+1 |
4 |
4 |
Мовно-літературна (література) |
Я пізнаю світ* |
8 |
8+1 |
8+1 |
8+1 |
Математична |
|||||
Природнича |
|||||
Соціальна і здоров’язбережувальна |
|||||
Громадянська та історична |
|||||
Технологічна |
|||||
Фізкультурна*** |
|||||
Мистецька |
|||||
Інформатична |
|||||
Інформатична |
Інформатика |
|
|
1 |
1 |
Мистецька |
Мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
Фізкультурна** |
Фізична культура |
2 |
2 |
2 |
2 |
Разом : |
19+1+3 ** |
20+2+3** |
22+1+3** |
22+1+3** |
|
Варіативна складова. Входить в ГДНН |
|
|
|
||
Разом : |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
Гранично допустиме навчальне навантаження (ГДНН) (без фізк.) |
20 |
22 |
23 |
23 |
|
Варіативна складова (ліміт годин) |
1 |
2 |
1 |
1 |
|
Всього (без урахування поділу класу на групи) |
23 |
25 |
26 |
26 |
*Розподіл годин між освітніми галузями в межах інтегрованого навчального предмета «Я пізнаю світ»:
1 класи: мовно-літературна освітня галузь — 1 год/тижд.; громадянська та історична, інформатична, природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, технологічна освітні галузі — разом 4 год/тижд.; математична освітня галузь — 1 год/тижд.; мистецька освітня галузь — 1 год/тижд.; фізкультурна освітня галузь — 1 год/тиж
2-4 класи: мовно-літературна освітня галузь — 1 год/тижд.; громадянська та історична, інформатична, природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, технологічна освітні галузі — разом 5 год/тижд.; математична освітня галузь — 1 год/тижд.; мистецька освітня галузь — 1 год/тижд.; фізкультурна освітня галузь — 1 год/тижд.
** Години, передбачені для фізичної культури (предмети «Я пізнаю світ» (1 год/тижд.) та «Фізична культура» (2 год/тижд.), не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються в рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно- методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
4.2. Освітня програма базової середньої освіти (5-9 класи) окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року № 235 (5-6 класи НУШ), наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (7-9 класи)) з навчанням українською мовою.
Освітня програма для 5-7 класів, що працюють за науково-педагогічним проектом „Інтелект України“, розроблена на виконання законів України «Про освіту» (в редакції від 09.08.2019), «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23.11.2011, наказу Міністерства освіти і науки України «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою: «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проекті „Інтелект України“ на базі загальноосвітніх навчальних закладів» № 1319 від 02.11.2016 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України № 140 від 03.02.2021) та Освітньою програмою базової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України». Адаптаційний цикл (5–6-ті класи).
Базову середню освіту здобувають, як правило, після початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні приступати до здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5880 годин/навчальний рік:
для 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Навчальний план основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: Мовно-літературна
Громадянська та історична
Мистецтво
Математична
Природнича
Технології
Інформатична
Фізична культура
Соціальна і здоров’язбережувальна.
Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Типового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Освітня галузь «Мовно-літературна» у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова", "Українська література", "Іноземна мова (англійська)",
«Зарубіжна література».
В межах галузі «Громадянська та історична» у 5-му класі вивчається курс «Вступ до історії України та громадянської освіти», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в 5-7 класах та «Мистецтво» у 8-9 класах. Освітня галузь «Соціальна і здоров’язбережувальна» реалізується через окремі курси: «Здоров’я, безпека та добробут» та «Культура добросусідства» в 5-х класах та «Основи здоров’я» у 6-9 класах.
Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів, за навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.
Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" , «Здоров’я, безпека та добробут» та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Поділ класів на групи під час вивчення окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека»,
«Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання.
Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Таблиця 1
до Типової освітньої програми
Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
||||
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
Мови і літератури |
Українська мова |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
2 |
2 |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Іноземна мова |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Суспільство- знавство |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
- |
1 |
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
|
Алгебра |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
|
Природо-знавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
Біологія |
- |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
|
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
|
Хімія |
- |
- |
1,5 |
2 |
2 |
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Фізична культура** |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Разом |
23,5+3 |
26,5+3 |
28+3 |
28,5+3 |
30+3 |
|
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
3,5 |
3,5 |
2,5 |
3 |
3 |
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
27+3 |
30+3 |
30,5+3 |
31,5+3 |
33+3 |
Навчальний план для освітньої програми закладів загальної середньої освіти, що працюють за НПП «Інтелект України».
Рівень — базова середня освіта ( 5–9 класи) з навчанням українською мовою
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
||||
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||
Мови і літератури |
Українська мова |
4 |
4 |
3 |
3 |
3 |
Українська література |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
|
Іноземна мова |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Суспільствознавство*** |
Історія України |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
– |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Правознавство |
– |
– |
– |
– |
1 |
|
Навчаємося разом |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
Мистецтво |
Мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
- |
Математика |
Математика |
6 |
6 |
– |
– |
– |
Алгебра |
– |
– |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
|
Геометрія |
– |
– |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
|
Природознавство |
Природознавство. Моя планета Земля |
2 |
– |
– |
– |
– |
Природознавство. Твої фізичні відкриття |
1 |
1 |
– |
– |
– |
|
Біологія |
– |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Географія |
– |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
|
Фізика |
– |
– |
2 |
2 |
3 |
|
Хімія |
– |
– |
2 |
2 |
2 |
|
Технології |
Трудове навчання. |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
Фізична культура |
Фізична культура* |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, факультативні курси та |
|
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0 |
індивідуальні заняття |
|
|
|
|
|
|
Разом: |
28+3* |
31+3* |
32+3* |
33+3* |
33+3* |
|
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
|
Всього (без урахування поділу класу на групи) |
31 |
34 |
35 |
36 |
36 |
Навчальний план для 5–6-х класів,
які працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України»
Назва освітньої галузі |
Предмети |
5-й клас |
6-й клас |
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4 |
Українська література |
2 |
2 |
|
Зарубіжна література |
1,5 |
1,5 |
|
Іноземна мова |
5 |
5 |
|
Математична |
Математика |
6 |
6 |
Природнича |
Пізнаємо природу. Моя планета Земля |
2 |
2 |
Пізнаємо природу. Твої фізичні відкриття |
1 |
1 |
|
Географія |
— |
2 |
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Навчаємося разом |
1 |
1 |
Громадянська та історична |
Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти |
1,5 |
2,5 |
Технологічна |
Технології |
1 |
1 |
Інформатична |
Інформатика |
1 |
1 |
Мистецька |
Мистецтво |
1 |
1 |
Фізична культура* |
Фізична культура |
3 |
3 |
Усього |
30 |
33 |
|
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, вибіркових освітніх компонентів, проведення індивідуальних консультацій та групових занять*** |
|
1 |
1 |
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) |
На тиждень |
31 |
34 |
На рік |
1085 |
1190 |
|
Гранично допустиме навантаження учнів** |
На тиждень |
28 |
31 |
На рік |
980 |
1085 |
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.
** Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не має перевищувати загальної кількості годин, визначеної цим навчальним
планом.
*** У зв’язку з реалізацією у Проєкті концепції STEM-освіти 1 годину рекомендовано використати на курс за вибором
«Еврика».
Типовий навчальний план для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою (Нова українська школа)
Освітня галузь |
Орієнтовний перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів |
Рекомендована кількість годин на тиждень у класах |
Орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів |
||||
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|||
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4 |
3 |
3 |
3 |
Міжгалузеві інтегровані курси*
Робототехніка. 5-9 клас STEM. 5-9 клас Драматургія і театр. 5-9 клас Фізика та основи техніки. 7-9 клас Економіка і право. 9 клас
Включаються до навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти у межах загальної кількості годин, визначених типовим навчальним планом
*Кількість навчальних годин на вивчення міжгалузевих інтегрованих курсів визначає заклад освіти з урахуванням навчального |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
||
Зарубіжна література |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
||
Іноземна мова |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
||
Друга іноземна мова (не менше двох годин на тиждень) включається до навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти як вибірковий освітній компонент за рахунок перерозподілу навчальних годин інших освітніх галузей Інтегровані курси* Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-9 клас Інтегрований курс української мови та літератури. 5-9 клас Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-9 клас |
|
*Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів визначає заклад освіти з урахуванням навчального навантаження, визначеного на відповідні навчальні предмети |
навантаження, визначеного на відповідні навчальні предмети |
|||||
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Мовно- літературна»: |
11 10 13 |
11 10 13 |
10 9 12 |
10 8 12 |
10 8 12 |
|
|
Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин) освітньої галузі «Мовно-літературна» |
1 |
1 |
1 |
2 |
2 |
||
Математична |
Математика |
5 |
5 |
- |
- |
- |
|
Алгебра |
- |
- |
3 |
3 |
3 |
||
Геометрія |
- |
- |
2 |
2 |
2 |
||
Інтегрований курс* Математика. 7-9 клас.
|
|||||||
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Математична»: реа |
5 4 6 |
5 4 6 |
5 4 6 |
5 4 7 |
5 4 7 |
|
|
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Математична» |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
Природнича |
Інтегрований курс «Пізнаємо природу»*/ Інтегрований курс «Довкілля»* |
2 |
2 |
- |
- |
- |
|
Біологія |
- |
- |
2,5 |
2,5 |
2,5 |
||
Географія |
- |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
||
Фізика |
- |
- |
2 |
2 |
3 |
|
Хімія |
- |
- |
1 |
2 |
2,5 |
|
Інтегрований курс* Природничі науки. 5-9 клас *До навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти включається або інтегрований курс «Пізнаємо природу» або інтегрований курс «Довкілля» |
|||||||
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Природнича»: рекомендована мінімальна максимальна |
2 1,5 3 |
4 2 5 |
7,5 7 9 |
8,5 8 10 |
9,5 8 11 |
|
|
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Природнича» |
0,5 |
2 |
0,5 |
0,5 |
1,5 |
||
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» |
1 |
1 |
1,5 |
1 |
0,5 |
|
Етика* / Культура добросусідства* / Інші курси морального спрямування* |
0,5 |
0,5 |
- |
- |
- |
||
Підприємництво і фінансова грамотність |
- |
- |
- |
0,5 |
1 |
||
*до навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти включається один з цих предметів або вони можуть вивчатись в рамках інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» |
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Соціальна і здоров’язбережувальна»: рекомендована мінімальна максимальна |
1,5 1 3 |
1,5 1 3 |
1,5 1 3 |
1,5 1 3 |
1,5 1 3 |
|
|
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Соціальна і здоров’язбережувальна» |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
||
Громадянська та історична |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
1 |
- |
- |
- |
- |
|
Історія України. Всесвітня історія |
- |
2 |
- |
- |
- |
||
Історія України |
- |
- |
1 |
1,5 |
1,5 |
||
Всесвітня історія |
- |
- |
1 |
1 |
1 |
||
Громадянська освіта |
- |
- |
- |
0,5 |
- |
||
Правознавство |
- |
- |
- |
- |
0,5 |
||
Інтегровані курси* Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 клас Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5-6 клас Історія: Україна і світ. 7-9 клас |
|||||||
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Громадянська та історична»: рекомендована мінімальна максимальна |
1 1 2 |
2 1,5 3 |
2 1,5 3 |
3 2 3 |
3 2 3 |
||
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Громадянська та історична» |
- |
0,5 |
0,5 |
1 |
1 |
Інформатична
|
Інформатика |
1,5 |
1,5 |
2 |
2 |
1,5 |
|
|
|
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Інформатична»: рекомендована мінімальна максимальна |
1,5 1 2 |
1,5 1 2 |
2 1 2 |
2 1,5 3 |
1,5 1,5 3 |
|
|||
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Інформатична» |
0,5 |
0,5 |
1 |
0,5 |
- |
||||
Технологічна |
Технології |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Технологічна»: рекомендована мінімальна максимальна |
2 1 3 |
2 1 3 |
1 1 2 |
1 1 2 |
1 1 2 |
|
|||
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Технологічна» |
1 |
1 |
- |
- |
- |
||||
Мистецька |
Інтегрований курс «Мистецтво» |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
|
|
|
До навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти включається інтегрований курс «Мистецтво» або окремі предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво». Кількість годин на вивчення окремих предметів визначає заклад освіти |
|
|
|||||||
Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Мистецька»: рекомендована мінімальна |
2 1 3 |
2 1 3 |
2 1 3 |
1 1 2 |
1 1 2 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
максимальна |
|
|
|
|
|
|
|
Резерв навчальних годин освітньої галузі «Мистецька» |
1 |
1 |
1 |
- |
- |
||
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються |
|||||||
Разом (без фізичної культури + фізична культура) |
26 + 3 |
29 + 3 |
31 + 3 |
32 + 3 |
32,5 + 3 |
|
|
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
2 |
2 |
1 |
1 |
0,5 |
||
Гранично допустиме навчальне навантаження |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
||
Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи) |
28 + 3 |
31 + 3 |
32 + 3 |
33 + 3 |
33 + 3 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
4.3. Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти і складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 ) для учнів 10-11 класу .
Профільну середню освіту здобувають, як правило, після базової середньої. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року, повинні приступати до профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Навчальний план для 10 класу містить загальний обсяг навчального навантаження – 1330 годин/навчальний рік, та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково- обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.
Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика»,
«Природознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура».
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
За модульним принципом реалізується зміст базового предмета «Фізика і астрономія». У такому разі розподіл годин між модулем фізики і модулем астрономії здійснюється відповідно до навчальних програм.
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»).
Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:
- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;
- профільні предмети ;
- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.
Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято з урахуванням освітніх потреб учнів, регіональних особливостей, кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази тощо.
Кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових
предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети.
Вивчаються базові предмети: «Українська мова», «Українська література»,
«Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія»,
«Громадянська освіта», «Математика», «Фізична культура» і «Захист Вітчизни». Передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія». Включені вибірково-обов’язкові предмети
«Інформатика», «Технології», «Мистецтво», що вивчаються на рівні стандарту.
У навчальній програмі для 10-11 класу виокремлені наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека»,
«Підприємливість і фінансова грамотність», які інтегрують ключові і загальнопредметні компетентності і сприяють формуванню в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Таблиця 2
до Типової освітньої програми
Типовий навчальний план
для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|
10 |
11 |
|
Базові предмети |
27 (29) |
26 (28) |
Українська мова |
2 |
2 |
Українська література |
2 |
2 |
Зарубіжна література |
1 |
1 |
Іноземна мова |
2 |
2 |
Мова і література корінного народу, національної меншини3 |
2 |
2 |
Історія України |
1,5 |
1,5 |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
Громадянська освіта |
2 |
0 |
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) |
3 |
3 |
Біологія і екологія |
2 |
2 |
Географія |
1,5 |
1 |
Фізика і астрономія |
3 |
4 |
Хімія |
1,5 |
2 |
Фізична культура |
3 |
3 |
Захист Вітчизни |
1,5 |
1,5 |
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво) |
3 |
3 |
Додаткові години 1 на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття |
8 (6) |
9 (7) |
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня |
33 |
33 |
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) |
38 |
38 |
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у Річному навчальному плані (Додаток до освітньої програми).
Розділ 5
Особливості організації освітнього процесу за індивідуальною формою навчання
Індивідуальне навчання в системі загальної середньої освіти - це одна із форм організації освітнього процесу. Воно впроваджується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання.
Відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 №955 (зі змінами) заклад освіти може організовувати здобуття освіти за екстернатною формою (екстернат), сімейною (домашньою) формою та педагогічним патронажем.
Відповідно до Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», керуючись вимогами Положення про індивідуальну форму здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 №955 (зі змінами) в Ліцей № 16 імені Володимира Козубняка організована індивідуальна форма здобуття освіти (педагогічний патронаж) для учениці 10 класу.
Навчальний план для індивідуальної форми здобуття загальної середньої освіти (педагогічний патронаж) для 9 класу розроблено на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти та науки України від 20.04.2018р. № 405, (таблиця 1).
Навчальні заняття проводяться за окремо складеним розкладом.
За заявами батьків, при наявності документів, що відповідають вимогам Положення про індивідуальну форму здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти у закладі освіти організовується екстернат та сімейне навчання.
Розділ 6
Інструментарій оцінювання
Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання.
В оцінюванні навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне формувальне оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Поточне формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.
Окрім поточного формувального та підсумкового семестрового, річного оцінювання, педагогічні працівники закладу освіти можуть ухвалити рішення про здійснення проміжного оцінювання результатів навчання з окремих предметів інтегрованих курсів. Періодичність і процедури здійснення проміжного оцінювання й види діяльності, результати яких підлягають проміжному оцінюванню, визначають педагогічні працівники закладу освіти залежно від дидактичної мети та з урахуванням відповідної навчальної програми.
6.1. Поточне формувальне оцінювання
Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність
між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти.
Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо. Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.
Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року.
Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.
Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.
Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність рефлексія . Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання.
Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.
У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку:
№ |
Назва |
Опис інструмента |
1 |
Аналіз портфоліо |
Перевірка рівня навчальних досягнень за допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями, чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання |
2 |
Відповідь хором |
Учні одночасно усно реагують на певну репліку. Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем тощо |
3 |
Візьми і передай |
Спільна групова робота, яку використовують, щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи; учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову повернеться до них. Потім |
4 |
Внутрішнє / зовнішнє коло |
Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє, обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і утворюються нові пари. Потім процедура |
5 |
Газетний заголовок |
Вигадайте газетний заголовок, який може бути написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події. |
6 |
Гра в кубик |
Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів у групи по 4.кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна записувати |
7 |
Доповни думку |
Письмова перевірка розуміння стратегії, коли учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні» |
8 |
Есе «хвилинка» |
Питання для есе на одну хвилину– це конкретне питання з орієнтацією на очікуваний (і) результат( и) навчання, на яке можна відповісти за одну-дві хвилини |
9 |
Запис у журнал |
Учні записують у свій журнал або зошит розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття або вивчене |
10 |
Записні книжки учнів |
Інструмент для учнів для відстежування навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися? |
11 |
Збір ідей |
Учитель ставить запитання або дає завдання. Учні самостійно відповідають на аркуші паперу, зазначаючи не менше трьох думок відповідей тверджень. Учні, що завершили, встають. Вчитель звертається до певного учня і просить його поділитися записаними ідеями. Учні викреслюють пункти, попередньо озвучені однокласниками і сідають, коли в них на аркушах закінчилися всі записані ідеї, незалежно від того, чи вони були озвучені саме ними. Вчитель продовжує опитувати учнів, доки сядуть усі |
12 |
З-Х-В та ЗХВ+ |
Учні відповідають групами, в парах або індивідуально на запитання «Що ми вже знаємо?» З , «Що ми хотіли б дізнатися?» Х та «Що вже вивчили за темою?» В . Плюс + просить учнів класифікувати отримані знання за допомогою концептуальної карти або наочної схеми, яка відображає ключову інформацію. Потім кожен учень записує короткий підсумок на один абзац про вивчене |
13 |
Картка на вихід |
Це письмові відповіді учнів на запитання на картках, які учням роздають наприкінці уроку, після завершення певного виду роботи, теми тощо |
14 |
Концептуальна |
Будь-яка можлива форма схематичної наочності, яка допомагає учням побачити взаємозв'язки між поняттями за допомогою побудованих схем ключових слів, що позначають такі поняття |
15 |
Лідер за номером |
Учні об’єднуються в групи по чотири і кожному члену групи присвоюється номер. Учитель ставить питання/ проблему і всі |
16 |
Найзаплутаніший (або найясніший) момент |
Це варіант однохвилинки. Можна дати учням трохи більше часу для відповіді на запитання. Запитайте в кінці уроку або під час паузи, яка утворилася після пояснення теми «Який найбільш заплутаний момент» сьогоднішнього заняття?» або «Що вам здалося незрозумілим у понятті «_________»? |
17 |
Перевірка неправильного розуміння |
Учитель надає учням поширені або передбачувані помилкові твердження з певної теми, щодо певного принципу або процесу і запитує, чи згодні вони з цим чи ні та чому. Учні мають дати аргументовані відповіді. Перевірка неправильного розуміння може також застосовуватися у формі тесту з декількома варіантами відповіді або гри «правильно-неправильно» |
18 |
Перефразування |
Учні мають висловити власними словами основну ідею уроку чи щойно поясненої теми |
19 |
Підбиття підсумків |
Форма роздумів одразу після певного виду роботи |
20 |
Підказка за |
Учні мають сформулювати думку на основі підказки-аналогії певне поняття, принцип або процес ________ виглядає як______________тому що ___________________ |
21 |
Підсумок А-Б-В |
Кожному учневі в класі присвоюється окрема літера алфавіту, а він обирає слово, яке починається на цю літеру та пов'язане з вивченою темою |
22 |
Підсумок або питання на картках |
Учитель час від часу роздає картки й просить учнів писати з обох сторін за такими правилами (Другий бік) запишіть те, що ви ще не повністю зрозуміли у вигляді твердження або запитання |
23 |
Підсумок одним реченням |
Учнів просять написати підсумкове речення, яке відповідає на запитання «хто», «що», «де», «коли», «чому», «як» щодо певної теми |
24 |
Підсумок одним |
Учні мають обрати з-поміж наведених варіантів або запропонувати самостійно слово, яке найкраще підсумовує тем |
25 |
Подумай – запиши –обговори в парі – |
Учні обдумують відповідь самостійно, записують її, об’єднуються в пари та обговорюють відповідь із партнерами,а потім озвучують її всьому класу |
26 |
Подумай – розкажи |
Учитель ставить учням запитання. Учні самостійно формулюють відповіді протягом визначеного часу, потім повертаються кожен до свого партнера та надають йому відповідь. Вчитель викликає декілька пар на вибір, які озвучують свої відповіді у клас |
27 |
Пригадай – підсумуй – запитай |
За дві хвилини учні повинні пригадати та назвати у правильному порядку найважливіші ідеї, отримані на |
28 |
Рішення-рішення |
Учитель висловлює певну думку, потім просить учнів зайняти сторону, що відповідає їхній думці з цієї теми і поділитися аргументацією. Учні можуть змінювати сторону після обговорення |
29 |
Самооцінювання |
Процес, під час якого учні збирають дані про власне навчання, аналізують що саме відображує їхні успіхи в досягненні навчальних цілей та планують наступні крок |
30 |
Семінар за |
Учні ставлять питання одне одному з певного важливого питання або теми. Питання ініціюють розмову, яка триває як серія відповідей та додаткових запитань |
31 |
Сигнали руками |
Учні на прохання вчителя показують визначені сигнали рукою, щоб повідомити про рівень розуміння певного поняття, принципу або процесу |
32 |
Скажи щось |
Учні по черзі обговорюють у групі певний прочитаний розділ або переглянуте відео |
33 |
Сортування слів |
Учням дають набір словникових термінів, які вони сортують за заданими або створеними ними категоріями |
34 |
Спінер ідей |
Учитель створює спінер, розділений на 4 сектори з написами «Спрогнозуй», «Поясни», «Підсумуй», «Оціни». Після пояснення нового матеріалу вчитель крутить спінер та просить учнів відповісти на запитання залежно від місця зупинки спінера. Наприклад, спінер зупиняється на секторі «Підсумуй», тоді вчитель може сказати «Назви ключові понятті, про які щойно йшлося» |
35 |
Спостереження |
Учитель готує протокол спостереження із переліком учнів у класі, де буде зазначено, за якими саме очікуваними результатами він буде спостерігати. ухаючись класом, він спостерігає за учнями, коли вони працюють, і робить необхідні записи та позначки в протоколі спостереження |
36 |
Тестування |
За допомогою тестування вчитель перевіряє опанування учнями фактичної інформації, понять. Орієнтовні типи тестових завдань Декілька правильних варіантів |
37 |
Трикутна призма |
Учні дають вчителеві зворотний зв'язок, показуючи колір, що відповідає рівню розуміння |
38 |
Усне опитування |
Учитель пропонує учнями відповісти на запитання, наведені нижче Чим це _________схоже на/ відрізняється від_________? |
39 |
Учнівська |
Бесіда з кожним учнем особисто для перевірки рівня розуміння |
40 |
Хрестики-нулики |
Набір видів роботи, з яких учні самостійно можуть обирати ті, що можуть продемонструвати їхнє розуміння теми. Набір представлений у вигляді сітки з дев'яти квадратів, схожої на дошку для гри в хрестики-нулики, можна попросити учнів обирати так, щоб зрештою закреслити «три підряд». Завдання можуть відрізнятися за змістом, процесом та результатом і можуть бути адаптовані залежно від глибини знань |
41 |
Хто швидше? |
Робота в парі – слухач і ведучий. Обидва знають категорію тему , однак ведучий стоїть спиною до дошки екрану. З'являються слова на задану тему, слухач дає підказки, а ведучий намагається вгадати слово. Пара, яка завершила першою, встає |
42 |
Швидкий запис |
Попросіть учнів відповісти за 2-10 хвилин на відкриті запитання або твердження |
43 |
Шкала Лайкерта |
Учитель наводить 3-5 тверджень, які явно не є істинними або помилковими, але дещо спірними. Мета полягає в тому, щоб допомогти учням подумати над текстом, а потім обговорити його з однокласниками. Наприклад, «Герой (ім'я) не повинен був робити (що саме).» повністю погоджуюся, не погоджуюся |
44 |
3-2-1 |
Учні виконують такі варіанти завдань, визначаючи за прочитаним текстом три речі, які ви дізналися, два цікаві акти, одне питання, що залишилося; |
45 |
Трихвилинна пауза |
Трихвилинна пауза дає змогу учням зупинитися, обміркувати певні представлені явища та ідеї, прив'язати їх до вже наявних знань або досвіду та попросити роз'яснень. Я змінив( ла) ставлення до.... |
46 |
Є питання, в кого є |
Учитель робить два набори карток. Перший набір має запитання за певним розділом навчання. другому наборі містяться відповіді. Учитель роздає картки з відповідями учням, а потім він або учень зачитує класу питання на картці. Всі учні перевіряють свої картки з відповідями, щоб знайти правильну |
6.2. Підсумкове оцінювання
Підсумковому оцінюванню семестровому, річному підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може ухвалити рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.
Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня/ учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу освіти.
Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня учениці протягом року.
Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11 (12 –х) класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки країни від 03.06.2008№ 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки (батьки особи), які їх замінюють учнів (вихованців),які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.
Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає відповідний наказ.
Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки країни від 14.07.2015 №762 (зі змінами).
Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його її батькам іншим законним представникам.
Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем/ ученицею, та коригування освітнього процесу.
6.3. Критерії та шкала оцінювання.
Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями критеріїв:
-розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
-комунікація тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
- планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
-рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності. Звертаємо увагу, що під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.
Для визначення рівня досягнення учнями результатів навчання заклад освіти може застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти або на її основі розробити власні критерії та шкалу оцінювання. пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання
навчальних досягнень навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями початковий, середній, достатній, високий.
Орієнтовна рамка оцінювання навчальних досягнень здобувачів базової середньої освіти.
Рівні Категорії критеріїв |
Початковий рівень 1 – 3 балів |
Середній рівень 4 – 6 балів |
Достатній рівень 7 – 9 балів |
Високий рівень 10 – 12 балів |
Планування та здійснення навчального пошуку, аналіз текстової та графічної інформації |
Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб планує й здійснює навчальний пошук; опрацьовує текстову та або графічну інформацію |
Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб планує й здійснює навчальний пошук; ставить запитання до змісту навчального матеріалу; опрацьовує й інтерпретує текстову та або графічну інформацію без істотних змістових і логічних неточностей |
Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя або інших осіб планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить уточнювальні запитання; використовує інформацію з кількох джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та або графічну інформацію; порівнює інформацію з кількох джерел |
Учень / учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб планує й успішно здійснює навчальний пошук, не обмежуючись навчальним матеріалом; ставить запитання на з’ясування причинно- наслідкових зв’язків; використовує інформацію з різних джерел; опрацьовує й логічно інтерпретує текстову та або графічну інформацію; аналізує й порівнює інформацію з різних джерел; критично оцінює надійність джерела й достовірність інформації |
Комунікація, зокрема з використанням інформаційно- комунікаційних технологій |
Учень/учениця створює короткі усні й письмові повідомлення; відтворює почуту або прочитану інформацію, допускаючи істотні змістові та або логічні неточності |
Учень/учениця створює короткі усні й письмові повідомлення; відтворює почуту або прочитану інформацію без істотних змістових та або логічних неточностей; презентує результати своєї навчальної діяльності |
Учень/ учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення; висловлює власну думку й наводить приклади на її підтвердження; презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ за умови доступності |
Учень/ учениця створює деталізовані усні й письмові повідомлення; висловлює й логічно обґрунтовує власну думку, наводить приклади на її підтвердження; творчо презентує результати навчальної діяльності, зокрема з використанням ІКТ за умови доступності |
Виконання практичних завдань та розв’язання повсякденних проблем із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом |
Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя або інших осіб виконує навчальну дію на рівні копіювання зразка її виконання; розпізнає, називає окремі об’єкти вивчення |
Учень/учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб виконує навчальну дію із застосування знань, що охоплюються навчальним матеріалом, за зразком; може порівняти окремі об’єкти вивчення |
Учень/учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, у типових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме формулює проблемні питання, пропонує можливі способи виконання завдання або розв’язання проблеми; складає план для виконання розв’язання відповідно до інструкцій та або успішно виконує окремі етапи такого виконання розв’язання; може аналізувати та порівнювати об’єкти вивчення |
Учень /учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб застосовує знання, що охоплюються навчальним матеріалом, для виконання практичних завдань та або розв’язання повсякденних проблем у нетипових ситуаціях на рівні свідомого вибору, а саме формулює проблемні питання, висуває гіпотези; успішно виконує завдання або розв’язує проблему відповідно до інструкцій; обґрунтовує обраний спосіб розв’язання, виконання, спираючись на знання й досвід; може класифікувати |
Рефлексія власної навчально- пізнавальної діяльності |
Учень/ учениця розпізнає помилки, логічні або змістові неточності в результатах навчальної діяльності після того, як на них вказує вчитель |
Учень/ учениця самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб розпізнає й виправляє окремі помилки та робить часткові уточнення в результатах навчальної діяльності |
Учень/ учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб успішно виправляє окремі помилки й робить часткові уточнення в результатах власної навчальної діяльності; визначає окремі труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності й можливі шляхи їх подолання |
Учень/ учениця самостійно або під опосередкованим керівництвом учителя чи інших осіб аналізує результати власної навчальної діяльності із застосуванням критеріїв оцінювання, успішно виправляє помилки й робить уточнення; визначає труднощі, що виникають у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності, та можливі шляхи їх подолання |
Заклад загальної середньої освіти може здійснювати підсумкове та, у разі застосування, проміжне, оцінювання результатів навчання за рівневою, 12-бальною або за власною шкалою оцінювання, затвердженою рішенням педагогічної ради, – за умови затвердження правил переведення до системи шкали оцінювання, визначеної законодавством. Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі учениці в кінці навчального року, за системою шкалою , визначеною законодавством. Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, рекомендуємо у першому семестрі 5-го класу підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами «початковий П », «середній» С , «достатній» Д , «високий В », та супроводжувати вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня/ учениці а не на помилки або невдачі . При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі рекомендуємо при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.
Якщо рівень результатів навчання учня/ учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис « н /а » (не атестований (а)).
Яку обрати форму оцінювання рівневу чи бальну вирішує заклад на засіданні педагогічної ради.
Для розроблення та або оцінки вже розроблених власних критеріїв і шкали оцінювання заклад освіти може використати Орієнтовні вимоги до критеріїв та шкал оцінювання. Ці орієнтовні вимоги мають допоміжний характер і не є обов’язковими до використання.
Орієнтовні вимоги до критеріїв і шкал оцінювання
Інструмент для оцінювання якості критеріїв і шкал оцінювання
Критерій |
1 Незадовільно |
2 Задовільно |
3 Добре |
4 Відмінно |
Чіткість і зрозумілість критеріїв |
Критерії є незрозумілими, не стосуються змісту навчальної програми або за змістом істотно перекривають один одного |
Критерії можна зрозуміти, але вони недостатньо чітко розмежовуються між собою або не повністю відповідають змісту навчальної програми та або виду навчальної діяльності |
Критерії загалом є зрозумілими, чітко розмежовуються між собою й загалом відповідають змісту навчальної програми та виду навчальної діяльності |
Кожен критерій є виразним і чітко окресленим, повністю відповідає змісту навчальної програми й виду навчальної діяльності |
Чіткість розмежування між рівнями досягнень |
Неможливо або майже неможливо розрізнити рівні досягнень між собою |
Рівні досягнень можна розрізнити між собою, але розмежування недостатньо чітке |
Розмежування між рівнями досягнень є очевидним |
Кожен рівень досягнень є чітко окресленим і кожен наступний рівень відрізняється від попереднього за чіткими й логічними ознаками |
Надійність шкали оцінювання |
Перехресне оцінювання часто призводить до істотних відмінностей у результатах |
Перехресне оцінювання іноді призводить до відмінних результатів |
Є загальна узгодженість між результатами при перехресному оцінюванні (різниця менше 5-10% або ½ рівня) |
Результати перехресного оцінювання є послідовно однаковими |
Обізнаність учнів про критерії та шкалу оцінювання |
Учні не знають про критерії та шкалу оцінювання |
Учні знають про критерії та шкалу оцінювання і мають певне уявлення про очікувані результати їх навчальної діяльності |
Критерії та шкала оцінювання відкрито використовуються для презентації завдання й супроводу учнів |
Критерії та шкала оцінювання є предметом обговорення й постійного супроводу учнів у процесі навчальної діяльності |
Підтримка розвитку метакогнітивних навичок учнів |
Учні не знають про критерії та шкалу оцінювання і не можуть використовувати її для регулювання власної навчальної діяльності |
Учнів повідомлено про критерії та шкалу оцінювання, але під час навчальної діяльності критерії та шкала не перебувають у фокусі уваги |
Учні знають про критерії та шкалу оцінювання як про інструмент, що допомагає зрозуміти, чого вони навчаються, що їм вдається добре, а над чим треба попрацювати |
Критерії та шкала оцінювання постійно перебувають у фокусі уваги і використовуються як інструмент, що допомагає учням зрозуміти, чого вони навчаються, що їм вдається добре, а над чим треба попрацювати |
Участь учнів у розробленні та застосуванні критеріїв і шкали оцінювання |
Учні не беруть участі ні в розробленні, ні в застосуванні критеріїв і шкали оцінювання в процесі навчання |
Учням пропонують готові критерії та шкалу оцінювання для можливого самооцінювання в процесі навчання |
Учні обговорюють і надають пропозиції до проєкту критеріїв і шкали, є відповідальними за їхнє застосування для самооцінювання та або взаємооцінювання в процесі навчання |
Учителі й учні разом відповідають за розроблення критеріїв і шкал оцінювання; учні постійно застосовують їх для самооцінювання й узаємооцінювання в процесі навчання |
Шкала оцінювання критеріїв
0 – 5.0 = потребують доопрацювання
5.5 – 7.5 = застосовні
8.0 – 10 = добре
10.5 – 12.0 = відмінно
Кожний показник
рівня1 = 0.5 балів,
рівня 2 = 1.0 бал,
рівня 3 = 1.5 бали,
рівня 4 = 2.0 бали.
За кожним критерієм кількість балів визначається лише за одним рівнем
Розділ 7
Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відеоуроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у
навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультації, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікаційні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.
Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікаційних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.
Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.
Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створені вчителями персональні блоги є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІК- компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.
Розділ 8
Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Для виконання освітніх програм школи на 2023/2024 навчальний рік передбачено використання затверджених Міністерством освіти і науки України навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.
8.1. Науково-методичне забезпечення предметів інваріантної складової
робочого навчального плану
№ з/п |
Клас |
Назва програми |
Автор/ Видавництво |
Коли і ким надано гриф |
|
|
||||||||
І ступінь |
|
|||||||||||||
1. |
1-2 |
Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти. 1-2 класи |
Під керівництвом О.Я.Савченко |
Наказ МОН № 268 від 21.03.2018р. |
|
|||||||||
2. |
3-4 |
Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1-4 класи (зі змінами) |
Колектив авторів/ Сайт МОН України |
Наказ МОН № 948 від 05.08.2016р. |
|
|||||||||
3. |
3-4 |
Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов. 1-4 класи |
Колектив авторів/ Сайт МОН України |
Наказ МОН № 948 від 05.08.2016р. |
|
|||||||||
4. |
3-4 |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 1-4 класи» |
Колектив авторів/ Сайт МОН України |
Наказ МОН № 948 від 05.08.2016р. |
|
|||||||||
5. |
1-2 |
«Освітня програма початкової школи науково-педагогічного проекту «Інтелект України» цикл І (1‒2 КЛАСИ) |
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, науковий керівник І.В. Гавриш |
Лист ІІТЗО Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2014 № 14.1/12-Г-1096) |
|
|||||||||
6. |
3-4 |
«Освітня програма початкової школи науково-педагогічного проекту «Інтелект України» (3-4 класи) |
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, науковий керівник І.В. Гавриш |
Лист ІІТЗО Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.07.2014 № 14.1/12-Г-1096) |
|
|||||||||
|
|
|||||||||||||
ІІ ступінь |
|
|||||||||||||
|
Українська мова |
7-9 |
Українська мова. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови 8-9 класи. В.І.Тихоша, М.Я. Плющ, С.О.Караман |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
|
Українська література |
7-9 |
Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Мовчан Р.В., Таранік-Ткачук К.В., Молочко С.Р. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
|
Зарубіжна література |
7-9 |
Зарубіжна література. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Ніколенко О.М., Таранік-Ткачук К.В., Юлдашева Л.П. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
|
Іноземна мова (англійська) |
7-9 |
Іноземні мови. Англійська мова. Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
|
Історія України |
7-9 |
Історія України. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-9 клас. Пометун О.І., Атамась О.В., Власов В.С. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
|
Всесвітня історія. |
7-9 |
Всесвітня історія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-9 клас. Пометун О.І., Атамась О.В., Власов В.С. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
|
Музичне мистецтво |
7 |
Мистецтво. Музичне мистецтво. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-7 класи. Масол Л.,Коваленко О. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
|
||||||||||||||
|
Образотворче мистецтво |
7 |
Мистецтво. Образотворче мистецтво. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-7 класи. Масол Л.,Коваленко О. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
||||||||||
|
Мистецтво |
8-9 |
Інтегрований курс «Мистецтво» Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 8-9 класи. Масол Л.,Коваленко О. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
||||||||||
|
Географія |
7-9 |
Географія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 6-9 класи. Олійник Я.Б., Гладковський Р.В., Вітенко І.М. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
||||||||||
|
Фізика |
7-9 |
Фізика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7 – 9 класи. Ляшенко О.І., Бар’яхтар В.Г., Гудзь В.В. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
||||||||||
|
Хімія |
7-9 |
Хімія. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Хімія. 7-9 класи. Величко Л.П., Дубовик О.А. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
||||||||||
|
Біологія |
7-9 |
Біологія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 6-9 класи. Костіков І.Ю., Курсон В.В., Малікова С.О. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
||||||||||
|
Трудове навчання |
7-9 |
Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Сидоренко В.К., Боринець Н.І., Терещук А.І. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
||||||||||
|
Фізична культура |
7-9 |
Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Круцевич Т. Ю., Галенко Л.А., Тимчик М.В. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
||||||||||
|
Основи здоров’я |
7-9 |
Основи здоров'я. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Бойченко Т.Є., Воронцова Т.В., Шиян О.І. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
||||||||||
|
|
|
закладів. 5-9 класи. Бурда М. І., Мальований Ю. |
|
|
|||||||||
|
Алгебра |
7-9 |
Математика. Алгебра. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Бурда М. І., Мальований Ю. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
|
Геометрія |
7-9 |
Математика. Геометрія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Бурда М. І., Мальований Ю. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
|
Інформатика |
7-8 |
Інформатика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Завадський І.О., Пасічник |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
|
Інформатика |
9 |
Інформатика. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи. Желдак М.І., Горошко Ю.В., Завадський І.О. |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
|
Правознавство |
9 |
Основи правознавства. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 9 клас. Т.О.Ремех, Р. Євтушенко, В. Сутковий |
Сайт МОН України http://www.mon.gov.ua |
|
|||||||||
ІІІ ступінь |
|
|||||||||||||
|
|