Новини для освітян з перших уст.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ
МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКА МІСЬКА ФІЛІЯ
НАУКОВЕ ВІДДІЛЕННЯ ЕКОЛОГІЇ ТА АГРАРНИХ НАУК
СЕКЦІЯ ЛІСОЗНАВСТВО
Поширення Cameraria ohridellа в м. Хмельницькому
Виконала Комісарова Ірина Павлівна,
учениця 10-А класу Хмельницького
колегіуму імені Володимира Козубняка
Науковий керівник
Рабієвська Любов Анатоліївна
вчитель Хмельницького колегіуму
імені Володимира Козубняка
м. Хмельницький
2012 р
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………….4
Розділ 1. Біологічна характеристика і поширення
гіркокаштана звичайного……………………………………...6
Розділ 2. Характеристика і поширення каштанової мінуючої
молі (Cameraria ohridellа)………………………………………...8
2.1. Систематичне положення Cameraria ohridellа…………...8
2.2. Морфологія каштанової мінуючої молі (Cameraria
ohridellа)………………………………………………………….9
2.3. Поширення каштанової мінуючої молі (Cameraria
ohridellа)…………………………………………………………13
Розділ 3. Методика дослідження шкодочинності каштанової
мінуючої молі (Cameraria ohridella)……………………………....16
Розділ 4. Результати дослідження………………………………...17
Розділ 5. Шляхи вирішення проблеми……………………………20
Висновки……………………………………………………………22
Література…………………………………………………………..23
Додатки……………………………………………………………..24
ВСТУП.
У зв’язку з глобалізацією світових економічних, культурних та інших відносин, в останні десятиріччя гостро постає проблема проникнення в природні екосистеми чужорідних видів. Біологічні інвазії, або переміщення рослин і тварин за межами їх природних ареалів, вважаються сьогодні невід’ємною частиною використання людиною природних ресурсів.
Як правило, більшість таких організмів у нових для себе умовах гине, однак деякі здатні адаптуватись, а в окремих випадках навіть давати спалахи чисельності, що може призвести до непередбачених і незворотних для місцевих екосистем наслідків. У відповідності до рішення 6-ї Конференції Країн Конвенції про біологічне різноманіття, вид, чия інтродукція та/або розповсюдження загрожує біологічному різноманіттю, визначається як «інвазивний чужорідний вид». Саме такий статус отримала каштанова мінуюча міль Cameraria ohridellа, яка на сьогоднішній час становить найбільшу біологічну загрозу нормальному існування гіркокаштану звичайному на всьому його сучасному ареалі.
Як відомо, гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum) є інтродуцентом. У ХІ сторіччі цей вид було завезено на територію Київської Русі. За сучасними уявленнями рід Aesculus вважається реліктом третинного періоду. Природній ареал гіркокаштану звичайного визначається частиною Балканського півострову (гірські ліси Албанії, Болгарії та Греції). Отже, в
умовах України природні консументи виду, з їх комплексом хижаків і паразитів, відсутні.
За новітніми дослідженням гіркокаштан звичайний в нашій країні заселяють 22 види фітофагів, серед яких провідна роль належить C. ohridella.
Таким чином, поява та швидке поширення в Україні нового інвазивного виду – каштанової мінуючої молі – представляє серйозну загрозу гіркокаштану звичайному, потенційну небезпеку біорізноманіттю в цілому, а отже проблему, актуальну для подальшого дослідження.
Метою роботи було встановлення особливостей сучасного стану популяції C. ohridella у м. Хмельницькому.
Актуальність дослідження біологічних особливостей Cameraria ohridella та його шкодочинності залежно від екологічних, едафічних та антропогенних факторів постійно зростає, адже епізоотій цього фітофага несе загрозу не лише декоративності дерев гіркокаштана звичайного, а може стати причиною значного послаблення їх життєздатності і декоративності та часткової загибелі дерев.
Завданнями дослідження були:
- встановлення ступеня поширення та шкодочинності мінуючої молі каштана в м. Хмельницькому;
- розроблення заходів, які стримували б розмноження, поширення і шкодочинність фітофага.
Об'єктами дослідження були дерева гіркокаштана звичайного у вуличних насадженнях та парках і скверах м. Хмельницького. Предмет дослідження – вплив Cameraria ohridella на стан насаджень гіркокаштана.
Методи досліджень: візуальне спостереження, статистичний метод, мікробіологічний метод.
Наукова новизна результатів досліджень. Отримано нові дані з поширення Cameraria ohridella у м. Хмельницькому в сучасних екологічних умовах, здійснено аналіз чинників, що посилюють шкодочинність цього фітофага.
Практичне значення отриманих результатів. Здійснено аналіз стану насаджень гіркокаштана, встановлено вплив чинників середовища на фітопатогенну ситуацію в місті, що необхідно для вірного вибору ефективних профілактичних та лікувальних заходів.
Результати проведених наукових досліджень можуть використовуватись в навчальному процесі та для профілактичних робіт у зеленому господарстві міста.
РОЗДІЛ 1. Біологічна характеристика і поширення гіркокаштана звичайного.
Гіркокашта́н звича́йний (Кінський каштан звичайний Aesculus hippocastanum L.) — рослина родини сапіндових. Високе могутнє дерево. Виростає до висоти у тридцять шість метрів, має купольну крону і товсте гілля. На старих деревах зовнішні гілки часто відвислі з кучерявим закінченням. Листки супротивні, черешкові, нагадують пальці рук, з п'ятьма, сімома листками. Кожний листок 13 - 30 см довжиною. Весь листок може сягати в поперек до 60 см.
Цвіт зазвичай білий з маленькими червоними цяточками. Квіти зібрані в гроно вертикальної форми, нагадуючи волоть, 10 - 30 см заввишки з 20 - 50 квіточками в кожній волоті. Віночок неправильний, п'ятипелюстковий, білий з жовтуватою, яка переходить в червонясту, плямою у зіві. Цвіте рослина в травні, плоди достигають у вересні.
В кожній волоті як правило виростає від 1 до 5 плодів. Плід - зелена, м'яка капсула з шипами. У кожній капсулі по одному (рідко два або три) горіхоподібних плоди (насіння), які називаються «каштанами» або «кінськими каштанами». Кожний каштан діаметром 2 - 4 см., має блискуче коричневе покриття з білявим протином в основі. [6]
Батьківщиною кінського каштану вважається підвенно-східна Європа. Гіркокаштан звичайний, або каштан кінський (Aesculus hyppocastanum
L.) в зелених насадженнях монастирів Київської Русі з'явився орієнтовно в XI ст. – очевидно завдяки монахам з Візантії. Жваве поширення гіркокаштана звичайного в Україні спостерігається в XV-XVIII ст. [3]
У наш час каштан вирощується практично по всьому світі. В окремих культурах кінський каштан вважається деревом, яке приносить вдачу.
Росте по всій території України як декоративна рослина.
У корі знайдено глікозид ескулін, фраксин, сапонін, жирну олію, фітостерин, тіамін, аскорбінову кислоту. В квітках виявлено пектинові речовини, флавоноїди, рутин, слиз, дубильні речовини. Плоди гіркокаштану містять жирну олію, сапоніни (24--28%), дубильні речовини, крохмаль, глікозид ескулін. [6]
Кінський каштан завжди має стрункий стовбур, який дає йому велику перевагу як декоративній рослині. З рослин утворюють просто алеї. Кінські каштани не потребують надто багато догляду. Дерево доволі стійке до забрудненого міського повітря. Кінський каштан росте повільно. Чистять каштани як і більшість насаджень пізньої осені або ранньою весною. Варто зазначити, що коли каштани ще маленькі, потрібно обтинати практично всі гілки залишаючи максимум три горішні пагінці. Такий спосіб пришвидшує ріст каштанів. Кінський каштан любить глинясті ґрунти. Найкраще почуває себе у глинясто-пісчаних, пористих ґрунтах.
Каштани - ідеальні природні фільтри. Вони буквально рятують міста, з їх безнадійно забрудненим повітрям. Атмосфера, якою дихають люди, переповнена сумішшю токсичних газів, пилу і аерозолів. Винуваті у цьому і промислові підприємства, і теплоелектроцентралі, і транспорт, і комунально-бутові комплекси. Усі відходи їх діяльності, так чи інакше, потрапляють у навколишнє середовище. Ось тут і приходять на допомогу каштани - незамінні очищувачі. Листя тільки одного десятиметрового дерева нейтралізують вихлопні гази автомобілів у ста кубометрах забрудненого повітря! Підраховано, що один гектар каштанових насаджень поглинає у середньому від 6 до 9,5 тонн вуглекислого газу і виділяє у атмосферу від 4 до 7 тонн кисню. [4]
РОЗДІЛ 2. Характеристика і поширення каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridellа).
2.1. Систематичне положення Cameraria ohridellа.
Надцарство: |
Еукаріоти |
Царство: |
Тип: |
Клас: |
Підклас: |
Надряд: |
Ряд: |
Підряд: |
Хоботкові |
Родина: |
Строкаті молі |
Підродина: |
Рід: |
Вид: |
Cameraria ohridellа (Каштанова мінуюча міль) |
2.2. Морфологія каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridellа).
Імаго. Довжина тіла дорослої особини ( імаго ) - 6-7 мм, розмах крил 7- 9,5 мм [Додаток Б] . Голова покрита червоними волосками. Вусики останнім члеником майже досягають вершини передніх крил. Груди землистого кольору. Передні крила червонувато-коричневі, з білими базальними лініями, двома вигнутими назовні білими лініями, які з зовнішнього боку тонко облямовані чорною смужкою, і двома парами вигнутих ліній. Апікальна частина (вершина) передніх крил безладно усипана чорнуватими лусочками. Задні крила і черевце сірі. Ноги білі в чорних цятках.
Яйце діаметром 0,27-0,32 мм, має краплеподібну форму; світло-зеленого кольору . Оболонка яйця після народження гусені стає світлою, сірувато-білою; форма порожньої оболонки овальна, злегка сплющена .
Личинка першого віку завдовжки 0,8 мм, світло-зелена, напівпрозора. Тіло сплющене, до заднього кінця сильно звужене. Перший грудний сегмент широкий (приблизно 0,2 мм), помітно ширший за інші сегменти грудей. Головна капсула довжиною 0,1-0,15 мм і шириною 0,11-0,2 мм, золотисто-коричнева, майже прозора.
Гусениця другого віку завдовжки 2 мм, світло-зелена, напівпрозора, в світлих волосках. Головна капсула довжиною 0,24 мм і шириною 0,25 мм, золотисто-коричнева, майже прозора. Перший грудний сегмент широкий - в середньому 0,3 мм.
Гусениці третього віку завдовжки приблизно 3,5 мм, жовтувато-зелені або блідо-жовті. Тіло в рідких світлих волосках; дорсальні щетинки на другому - третьому грудному і першому - восьмому сегментах черевця коричневі. Перший сегмент грудей також ширше за інших, шириною до 0,75 мм. Головна капсула довжиною 0,35 мм і шириною 0,40 мм, світло-коричнева, блискуча.
Гусениці четвертої стадії довжиною 4,5 мм, зазвичай світло-зелені або жовтувато-зелені. Тіло більш-менш циліндричної форми, після п'ятого сегмента черевця помітно звужене до заднього кінця. Перший сегмент грудей шириною 0,78 мм. Головна капсула такого ж кольору, як і тіло, завдовжки 0,35-0,4 мм і шириною 0,45-0,5 мм [Додаток В].
Гусениці п'ятого віку довжиною 4,5-6 мм, зеленувато-сірі. Тіло покривають волоски; дорсальні щетинки грудей і черевця чорні. Перший сегмент грудей 1,1 мм, найширшим тепер є третій сегмент, ширина якого 1,26 мм. Головна капсула коричнева.
Гусениці шостого віку довжиною 4,2-5,5 мм. Тіло матове, блідо-зелене або білувато-жовте, в світлих волосках, веретеноподібне. Перший грудний сегмент вужчий другого і третього сегментів і ряду наступних сегментів черевця. Головна капсула довжиною 0,5 мм і шириною 0,45 мм, кольором майже така ж, як і тіло: від блідо-зеленого до блідо-коричневого.
Лялечка довжиною 3,25-5,7 мм, темно-коричнева, у коротких світлих волосках. Вершина голови характерної дзьобовидної форми. На кожному, з другого по третій, черевному відділі є по парі загнутих гачків, якими лялечка, висовуючись з міни , тримається за кокон або епідерму - зовнішній покривний шар листка, перед виходом метелика. Примітно, що статевий диморфізм на цій стадії виражений досить явно - лялечки самців морфологічно відрізняються від лялечок самок : у них, на відміну від лялечок самок, сьомий сегмент дистально розширений.
Розвиток. Самки відкладають від 20 до 82 яєць за життя, безладно і з лицьового боку листка; часто відкладають біля його бічної жилки , іноді центральної жилки, але рідко біля жилки третього порядку. На одній листовій пластинці складного листка каштана різними самками може бути відкладено від 200 до 300 яєць. Ембріональний розвиток триває від 4 до 21 діб, в залежності від температури навколишнього середовища.
Однією з головних особливостей розвитку каштанової мінуючої молі, як і у інших видів сімейства, є гіперметаморфоз - Спосіб розвитку, при якому гусениці різного віку різко відрізняються морфологічними ознаками та способом життя, при якому гусениця проходить шість фаз розвитку: гусениці першої - третьої фази і гусениці четвертої і п'ятої фази відрізняються способом життя та харчуванням, що, в свою чергу, відбивається на їх зовнішній відмінності. На шостій фазі розвитку гусениці прядуть шовк і не харчуються.
Гусениці перших трьох фаз розвитку харчуються тільки рослинним соком, тому дана стадія називається «сокоїдною фазою», і утворюють міни в епідермальному шарі листка або безпосередньо під шкіркою [Додаток В]. Гусениці четвертої та п'ятої фаз переходять від харчування клітинним соком до харчування самими тканинами верхньої частини мезофіла листка (ця стадія називається «тканиноїдна фаза»), при цьому утворюючи в листі більш просторі і глибокі міни. Тіло цих гусениць стає більш-менш циліндричним і набуває добре розвинених грудних і черевних кінцівок. Їх голова має добре розвинені ротові органи. Гусениці на шостій фазі розвитку не харчуються, а прядуть шовк для будівлі кокона. Гусениці на даній фазі розвитку відрізняються від гусениць попередніх етапів редукцією ротового апарату, добре розвиненим прядильних апаратом і більш веретеновидною формою тіла. Личинкова фаза триває протягом 20-45 днів, в залежності від клімату і сезона. Згідно Герасимову А. М. (1952), в роді Camereria в межах шостої фази виділено два періоди: у першому гусениці роблять облицювання кокона , у другому - внутрішню його частину; більше того, готові утворити лялечку гусениці здатні заселяти кокони колишніх поколінь.
З'явившись з яйця, гусениця першого віку проникає під кутикулу в епідермальний шар листка рослини. Там гусениці починають поглинати сік, звичайно проробляючи прямий, злегка вигнутий хід уздовж жилки. Цей хід біля епідермальної частини сріблястого кольору, довжиною 0,7-1,5 мм і шириною 0,3-0,5 мм. Екскременти гусениці на цій ділянці міни виявляють на ній чорну центральну лінію (шириною 0,05 мм на початку і 0,08 в кінці), яка утворена відділами, з'єднаними між собою плямами.Потім гусениця в епідермальному шарі листка утворює плямовидну міну діаметром один міліметр, де приступає до линьки. У цьому місці лінія екскрементів утворює плямовидну частину неправильної сферичної форми. Іноді плямовидна частина міни блідо-коричнева. Якщо міни мають такий вигляд, це означає, що гусениці вже можуть приступати до харчування соком клітин верхнього шару пластидної паренхіми.
Гусениці другого віку повністю переходять до харчування клітинним соком листа кормової рослини. До кінця другого віку личинки утворюють округлу міну діаметром 2-3 мм. Гусениці третього віку все ще харчуються клітинним соком у верхньому шарі палісадної паренхіми. Спочатку гусениці по колу розширюють міни, при цьому екскременти повністю покривають дно міни, утворюючи концентричні кола чорного кольору. Округла міна діаметром 6-8 мм, темна. У четвертому віці гусениці переходять від харчування соком до харчування тканинами вже всіх верств палісадної паренхіми. Довжина міни в середньому вже 16 мм. У п'ятому віці гусениці продовжують харчуватися тканинами. Міна довжиною від 18 до 31 мм і шириною від 6-8 до 12-14 мм. Гусениці шостого віку взагалі не харчуються. Вони спочатку очищають площадку для будівлі кокона і приступають до справи.
В анабіоз впадають тільки лялечки. У холодних районах перед відходом на зимівлю в кількісному співвідношенні гусениці переважають над лялечками, з гусениць велика частина при цьому гине. Після заморозків можуть вижити тільки особини, що практично завершили харчування і в відлигу здатні утворити лялечку [Додаток Г].
Дорослі комахи в природі з'являються на самому початку цвітіння каштана, появи пелюсток . З лялечок метелики з'являються переважно в першій половині дня. [3]
2.3. Поширення каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridellа).
Уперше спалах розмноження каштанової мінуючої молі на кінському каштані звичайному було виявлено в 1984-1985 pp. в Македонії на кордоні
з Албанією біля озера Охрід (колишня Югославія). В подальшому цей вид
був описаний Дечкою і Дімічем як каштанова мінуюча міль - Cameraria
ohridella Deschka, Dimic, 1986. [3]
У 1989 p. цей шкідник був виявлений в околицях Лінца (Австрія) на відстані близько 1000 км від озера Охрід. Є припущення, що каштанова міль у Австрію була випадково завезена фахівцями, котрі досліджували цього метелика і таким чином утворилось друге вогнище поширення шкідника.
У наступне десятиріччя відбулось стрімке поширення шкідника по країнах Південної та Центральної Європи: а саме, у 1992 р. міль виявили у Німеччині, 1993 р.-в Чехії, 1992 р.-у Франції, 1998 р. - в Швейцарії, 1994 р. – в Словаччині й 1998 р. - в Польщі. У подальшому каштанова мінуюча міль
1998 р. з'явилась в Нідерландах, а в 1999 р. - в Бельгії. Зараз каштанова
мінуюча міль зареєстрована у більшості країн Європи, в 2003 р. вона до-
сягла Англії на північному заході та Данії на півночі. [3]
У цілому поширення каштанової мінуючої молі відбувається в межах
ареалу кінського каштану та охоплює помірні зони Північної півкулі.
Походження цього метелика та шляхи проникнення в Македонію донині лишаються не встановленими. Як гіпотези первинно висувались дві версії: припускали, що вид був завезений з Північної Америки, де відомі деякі інші види роду Cameraria – шкідники листя місцевих видів каштанів. Згідно з іншою гіпотезою вид міг мати східно-азійське походження, первинно трофічно пов'язаний з кленами, але в умовах Європи адаптувався до живлення каштаном. Однак пошуки каштанової мінуючої молі з використанням феромонних пасток у Північній Америці, Японії та Китаї виявились безрезультатними. В останній час з'явилась гіпотеза, згідно з якою батьківщиною каштанової мінуючої молі може бути Туреччина чи Іран. [3]
Біологічною особливістю цього шкідника є те, що він не здатний перелітати на значні відстані, тому основним чинником його експансії є антропний – перевезення автомобільним та залізничним транспортом [3, 5]. Швидкому поширенню Cameraria ohridella сприяло пожвавлення товарообміну та зниження карантинних бар'єрів між країнами Євросоюзу.
В Україні пошкодження листків гіркокаштана мінуючою міллю вперше було зафіксовано у Львівській області влітку 2002 р. [1]. У наступному
2003 р. шкідника виявили в більшості областей західної та центральної України [2]. У 2004-2006 рр. відбулося інтенсивне поширення каштанової молі в парковій та лісопарковій зонах Києва [4]. Вважають, що поширення фітофага розпочалося з Угорщини у 1998 р. На думку окремих дослідників, занесення в Україну Cameraria ohridella пов'язане з масовим завезенням садивного матеріалу з Угорщини, Словенії, Чехії, Польщі та інших країн. Значна частина завезених рослин поширювались в Україні контрабандним шляхом, оминаючи карантинні служби, що, ймовірно, стало причиною масового і майже одночасного поширення нового фітофага на значній території. Встановлено, що умовах Правобережної України Cameraria ohridella дає три генерації. Одна самка метелика відкладає від 50 до 250 яєць.
Каштанова мінуюча міль Cameraria ohridella пошкоджує кінський каштан звичайний Aesculus hippocastanum, відомий як декоративна культура для озеленення населених пунктів. Гусінь каштанової молі, живлячись спочатку соком клітин верхнього епідермісу, а потім паренхімою листя, утворює в них характерні за кольором і формою «міни» - пустотілі порожнини, які заповнені екскрементами.
В середині або в кінці літа за відсутності хлорофілу листя вихає і опадає, що може призвести до повторного «осіннього квітнення каштанів». Часткова або повна втрата листя зменшує інтенсивність фотосинтезу і погіршує загальний фізіологічний стан дерева. Розвиток молодого листя і повторне квітнення впливають на фізіологічні механізми стійкості каштанів і в першу чергу на морозостійкість, що негативно позначається на здатності дерев добре переносити зиму. Окрім вищезазначеного, механічне пошкодження листя сприятиме зараженню патогенним грибом Guignardia aesculi (Peck) Stew. (Botryosporiaceae: Ascomycetes), який пошкоджує листя гіркокаштана звичайного в Лісостепу України уже досить тривалий час. [6] Спільна дія листогриза та гриба стали причиною часткової дефоліації і значного зниження декоративності дерев гіркокаштана, починаючи з другої половини літа. Засоленість і сухість грунту, загазованість і інші негативні чинники, які властиві урбанізованим ландшафтам, підсилюють шкоду, яку спричиняє каштанова міль. Формування стійких вогнищ шкідника з високою щільністю популяції в урбанізованих ландшафтах при відсутності рекомендованих в даному випадку профілактичних заходів може призвести до щорічної 100% дефоліації каштанів, що в свою чергу послаблює дерева і може призвести до їх загибелі, як це відзначалося в Чехії і Угорщині.
Слід наголосити, що такі види гіркокаштана як каштан м'ясо-червоний та каштан Павія виявились більш стійкими до фітофага. [6]
РОЗДІЛ 3. Методика дослідження шкодочинності каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella).
Об'єктами дослідження були дерева гіркокаштана звичайного у вуличних насадженнях та парках і скверах м. Хмельницького, а саме: вул. Грушевського, Шевченка, Проскурівська, Подільська, Інститутська, сквер ім. Т. Г. Шевченка, парк ім. М. Чекмана. Матеріал збирався в період 2011-2012 років (червень-вересень).
Пошкодження асиміляційної поверхні рослин гіркокаштана звичайного мінуючою міллю визначали візуально за 5-бальною шкалою: 1 бал – видимі пошкодження мають до 10 % листя на дерев; 2 бали – пошкоджено до 25 % листя на дереві; 3 бали – ознаки ушкодження має до 50 % листової поверхні; 4 бали – мінер заселяє до 75 % листя на дереві; 5 балів – шкідник вражає 100 % листя.
Життєздатність дерев гіркокаштана звичайного визначали за методикою Н.А. Лохматова (1981), який виділив шість категорій дерев: I – здорові, II – відносно здорові, III – помітно ослаблі (критичний стан), IV – надзвичайно ослаблені пошкодженнями (безнадійний стан), V – засихаючі (досихаючі в поточному році), VI – засохлі в попередні роки. [3]
Було виділено такі насадження гіркокаштана: 1) придорожні насадження, які зазнають значного техногенного впливу; 2) насадження парків і скверів, віддалені від дороги на 200-300 м, з відносно сприятливими умовами для росту дерев гіркокаштана.
Заселеність листків шкідником визначали за площею ураження окремих листків. Для цього відбирали по 10 листків з кожного дерева, візуально визначали, яка частина асиміляційної площі листка зазнала ушкодження (у %).
РОЗДІЛ 4. Результати дослідження.
Встановлено, що ступінь пошкодження асиміляційної поверхні листя гіркокаштана звичайного личинками Cameraria ohridella залежав від екологічних та едафічних умов зростання дерев (табл. 1).
Шкодочинність листогриза була високою у вуличних насадженнях,
що пов'язано з порівняно гіршими умовами і ослабленням дерев, які зростають в умовах підвищеної загазованості, ущільнення і засолення ґрунту.
Найвищий бал пошкодження спостерігався на вул. Грушевського, Проскурівській та Кам’янецькій, де дерева зростають безпосередньо біля проїжджої частини дороги з інтенсивним рухом. А на вулицях, віддалених від інтенсивного руху, личинок метелика було значно менше. На мою думку, вищий ступінь пошкодження листків гіркокаштана у вуличних насадженнях
пов'язаний як з розселенням шкідника, так і з несприятливими умовами
зростання. Каштан кінський характеризується високим ступенем нагромадження важких металів та сполук сірки і належить до видів із середньою стійкістю до забруднення полютантів, тому забруднювачі негативно впливали не лише на рослини, а і на шкідника.
Табл. 1. Пошкодження листя Aesculus hyppocastanum залежно
від місця зростання дерев.
№ |
Місце зростання |
Кількість обстежених дерев |
Пошкодження асиміляційної поверхні дерева (в балах |
1 |
Вуличні насадження м. Хмельницький |
75 |
3.98 |
2 |
Сквер ім. Т. Г. Шевченка |
15 |
3,3 |
3 |
Парк ім. М. Чекмана |
25 |
2,9 |
Ступінь пошкодження окремих листків листогризами залежить не лише від кількості личинок шкідника, що поселились на ньому, а і від фізіологічного стану дерева – здатності рослини протидіяти мінуючим пошкодженням. У більшості випадків ступінь пошкодження окремих листків тісно корелювала з їх заселеністю шкідниками та виявленою кількістю лялечок (табл. 2).
Найменше пошкодження листових пластинок мінером виявлено на деревах каштана, що зростають в умовах парку, а найбільше – в районі вуличних насаджень м. Хмельницького. Це пов'язано зі щільнішим заселенням рослин фітофагом.
Табл. 2. Ступінь пошкодження окремих листків мінуючою міллю каштана (у %) залежно від пошкодженої площі листка каштана (сер. за 2011-2012 рр.)
№ |
Місце зростання |
Кількість відібраних листків |
Пошкодження асиміляційної поверхні листка (у %) |
||||
|
1/4 |
1/2 |
3/4 |
|
|||
1 |
Вуличні насадження м. Хмельницький |
750 |
11 (1,5%) |
23 (3%) |
64 (8,5%) |
523 (69,7%) |
129 (17,3%) |
2 |
Сквер ім. Т. Г. Шевченка |
150 |
5 (3%) |
19 (12,6%) |
26 (17%) |
79 (53%) |
21 (14%) |
3 |
Парк ім. М. Чекмана |
250 |
9 (3,8%) |
47 (19%) |
64 (25,6%) |
83 (33,2%) |
19 (7,6%) |
В усіх видах насаджень ступінь пошкодження листових пластинок не
був критичним і не міг викликати дефоліацію дерев гіркокаштана, хоча істотно знижував декоративність насаджень. Однак механічні пошкодження листя сприяли зараженню патогенним грибом Guignardia aesculi (Peck) Stew.
(Botryosporiaceae: Ascomycetes), який пошкоджує листя гіркокаштана звичайного в Лісостепу України уже досить тривалий час. Спільна дія листогриза та гриба стали причиною часткової дефоліації і значного зниження декоративності дерев гіркокаштана, починаючи з другої половини літа.
Оцінка насаджень гіркокаштана звичайного на предмет життєздатності дерев показала, що їх пошкодження мінуючою міллю з подальшим зараженням патогенним грибом поки що катастрофічних наслідків для дерев не має. Більшість дерев є здоровими і відносно здоровими. Найбільше
ослаблих дерев у міських вуличних насадженнях. Всихаючі дерева виявлено
в парку ім. М. Чекмана, де їх своєчасно не видаляли в останні роки (табл. 3).
Табл. 2. Оцінка життєздатності дерев гіркокаштана (у %) залежно від місця сростання (сер. за 2011-2012 рр.)
№ |
Місце зростання |
Кількість обстежених дерев |
Категорії життєздатності за методикою Н. А. Лохматова |
||||
I |
II |
III |
IV |
V |
|||
1 |
Вуличні насадження м. Хмельницький |
75 |
28 (37%) |
33 (44%) |
13 (17%) |
1 (1,3%) |
-
|
2 |
Сквер ім. Т. Г. Шевченка |
15 |
6 (40%) |
6 (40%) |
3 (20%) |
-
|
- |
3 |
Парк ім. М. Чекмана |
25 |
11 (44%) |
8 (32%) |
4 (16%) |
1 (4%) |
1 (4%) |
Варто зазначити, що під час проведення дослідження у вересні 2012 р. в м. Хмельницькому, зокрема по вул. Інститутській спостерігалось уже згадане явище «осіннього квітнення» каштанів (додаток Д).
РОЗДІЛ 5. Шляхи вирішення проблеми.
Зарубіжні автори описують значні труднощі ведення боротьби з Cameraria ohridella. Каштанова міль практично не має природних ворогів і більшу частину життя проводить в середині листка, а це вимагає ретельного вибору часу обробки для досягнення ефекту. Ситуація ускладнюється ще
і біологічними особливостями гіркокаштана звичайного, який не зданий швидко відновлювати листя після дефоліації. Вартість хімічної обробки оцінюють 5-30 $ на одне дерево. [1] Враховуючи те, що гіркокаштан зростає в населених пунктах і це дерево 1-2 величини, застосування відкритого обприскування фактично унеможливлено.
Рекомендованими заходами боротьби з каштановою міллю є:
● збирання і знищення опалого листя;
● групове або поодиноке розміщення дерев гіркокаштана з просторовою ізоляцією рослин та розділення їх іншими видами;
● розміщення дерев каштана на добре провітрюваній території, що сприятиме підвищенню стійкості до патогенного гриба Guignardia aesculi;
● здійснення агротехнічних загальнооздоровчих заходів, які сприятимуть підвищенню стійкості дерев до листогриза та патогенів (видалення сухостійних, хворих, ослаблих дерев та сухих і пошкоджених гілок, мінеральне підживлення, аерація, внесення мікоризи);
● здійснення ін'єкцій дерев системними інсектицидами тривалої дії, які здатні знищувати яйцекладки та молоді личинки завдяки летальній концентрації інсектицидів у клітинному сокові.
Спеціального вивчення потребують біологічні методи захисту, зокрема розроблення феромонних ловчих поясів для приваблювання і знищення
метеликів під час спаровування і яйцекладки. Додаткового дослідження потребують питання стійкості метелика до бактерійних і грибкових паразитів, а також ентомофагів, здатних обмежити його чисельність. Нині видається перспективним вирощування з декоративною метою тих видів каштанів, які виявились стійкими до пошкодження мінуючою міллю та плямистістю листя.
Були проведені лабораторні досліди з визначення стійкості різноманітних видів і форм каштанів до пошкодження С. ohridella, які показали, що найбільш близький до L. hippocastanum японський ендемічний вид A. turbinata виявився найменш стійким до пошкодження міллю, в той час як азіатські ендемічні види каштанів A. assamica, A. chinensis, A. indica зберегли повну стійкість до пошкоджень. Північноамериканські види A. californica, A. flava, A. glabra А. parviflora, A. pavia і A. sylvatica характеризуються різним ступенем стійкості до пошкоджень С. ohridella, яка, на думку цих авторів, вимагає додаткових оцінок.
В цілому стійкість окремих видів і форм каштанів визначається скоріше їх систематичної близькістю до A. hippocastanum, ніж географічним схожістю зростання, і не пов'язана з розміром дерева, формою і забарвленням його квіток. [3]
Мало відомо про те, які природні вороги личинкових стадій, тобто стадій до стану дорослої особини, каштанової мінуючої молі зустрічаються в Європі. Але відомо, що понад 20 видів птахів харчуються личинками і лялечками, рідко імаго. Серед них - синиці, такі як синиця блакитна, велика синиця , чорноголова гаїчка . Природні вороги каштанової мінуючої молі зустрічаються і серед комах, зокрема, прямокрилих - Phaneroptera paleata і Meconema meridionale , які харчуються каштановою мінуючої міллю. Також каштановою мінуючою міллю можуть харчуватися представники перетинчастокрилих , довговусих прямокрилих , клопи, мурашки , справжні оси і сонечки , а також павуки .Відзначено близько 60 видів паразитоїдів каштанової мінуючої молі - організмів, личинки яких проживають на або всередині дорослої комахи або личинки. До них відносяться перетинчастокрилі різних сімейств. [3]
ВИСНОВКИ.
1. Розповсюдження в Лісостепу України нового небезпечного шкідника Cameraria ohridella, який пошкоджує листя та знижує декоративність однієї
з головних деревних порід становить серйозну небезпеку для насаджень
гіркокаштана звичайного.
2. Шкодочинність листогриза залежить від екологічних та едафічних умов зростання дерев та догляду за ними. Найбільшої шкоди метелик завдає
деревам, які зростають в несприятливих умовах на вулицях міст.
3. Своєчасне видалення хворих та всихаючих дерев, систематичне прибирання і знищення опалого листя знижують шкодочинність мінуючої молі та сприяють підвищенню життєздатності дерев.
4. Постійний моніторинг за насадженнями гіркокаштана, здійснення санітарно-оздоровчих, агротехнічних (а за нагальної потреби – і хімічних)
заходів, які сприяють обмеженню чисельності листогриза, є необхідними заходами на сьогоднішній день в зв’язку з інтенсивним поширенням Cameraria ohridella.
5. Відбір та розмноження фенотипів, стійких до пошкодження фітофагом, введення в насадження гіркокаштана м'ясо-червоного (Aesculus carnea Hayne) та гіркокаштана дрібноквіткового (Aesculus parviflora Walt.), які стійкі до пошкоджень мінуючою міллю, є перспективними методами вирішення даної проблеми.
6. Спеціального вивчення потребують і біологічні методи захисту, зокрема розроблення феромонних ловчих поясів для приваблювання і знищення метеликів під час спаровування і яйцекладки. Додаткового дослідження потребують питання стійкості метелика до бактеріальних і грибкових паразитів, а також ентомофагів, здатних обмежити його чисельність.
ЛІТЕРАТУРА.
1. Акимов И.А., Зерова М.Д. Первое сообщение о появлении в Украине каштановой минирующей моли Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidaе) на конском каштане обыкновенном // Вестник зоологии. – 2003. – С. 3-12.
2. Белоусов Ю.В. Сапожникова М.Н. Новые вредители конского каштана в Одессе // Проблемы озеленения крупных городов: Альманах. – М. : Прима. – 2007. – Вып. 12. – С. 172-173.
3. Зерова М.Д., Никитенко Г.Н., Гершензон З.С. и др. Каштановая минирующая моль в Украине. – К., 2007. – 88 с.
4. Левон Ф.М., Ільєнко А.А., Назарова Н.А. Современное состояние и проблемы сохранения конского каштана обыкновенного в зеленых насаждениях г. Киева // Проблемы озеленения крупных городов : матер. ХI междунар. научн.-практ. конф. – М., 2008. – С. 108-110.
5. Нерольский Н.Д., Никитенко Г.Н. и др. Распространение каштановой минирующей моли Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidaе) в Украине // Матер. докладов междунар. научн.-практ. конф. – Краснодар, 2004. – С. 46-48.
6. Біологія каштанів / Григорюк І.П., Машковська С.П., Яворівський П.П., Колесніченко О.В. – К.: Логос, 2004. – 380 с.
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.